Cимфонічна «Коломийка», написана в Дрогобичі, звучить у столиці Південної Кореї – Сеулі!

Надзвичайна подія відбулася 2 жовтня 2024 року в столиці Південної Кореї – місті Сеулі. Тут вперше в історії прозвучала українська музика!!! Це була світова прем’єра Коломийки з вокально-симфонічної сюїти «Верховинці» Миколи Ластовецького (ред. 2024 року) у виконанні Національного Одеського філармонійного оркестру під орудою відомого американського диригента, народного артиста України, головного диригента Одеського філармонійного оркестру Гобарта Ерла (Hobart Earle) (*1960). Крім, означеного твору М. Ластовецького, до програми закордонного турне входили твори знаменитих композиторів – Дж. Россіні, Дж. Верді, М. Лисенка, М. Скорика та ін.

Напередодні, в перших днях вересня Коломийка нашого краянина з великим успіхом вже прозвучала у двох програмах з нагоди святкування Дня міста Одеси в Одеській філармонії, де викликала неабиякий інтерес слухачів. Також твір лунав 27 вересня на святі української музики в Одесі, наче генеральна репетиція перед від’їздом.

Враховуючи важливість цього твору, доречним буде коротко написати про автора.Творчість Миколи Адамовича Ластовецького, – композитора, заслуженого діяча мистецтв України, члена НСКУ, лавреата Міжнародної літературно-мистецької премії імені С. Гулака-Артемовського (2014), мистецької премії імені Юрія Дрогобича (2022), премій імені С. Людкевича (2022) та імені В. Косенка (2023), – відома не лише в Україні, але й далеко за її межами. У доробку композитора присутні твори різних жанрів, стилів та виконавських складів.

«Коломийка» М. Ластовецького має цікаву історію написання, про яку у вступному слові до нового видання розповідає донька композитора, кандидатка мистецтвознавства, професорка, в.о. завідувачки кафедри історії музики ЛНМА імені М.В. Лисенка – Зоряна Ластовецька-Соланська. Так, мистець з 1978 року тривалий час співпрацював з Львівським обласним музично-драматичним театром імені Ю. Дрогобича й написав музику майже до тридцяти музично-драматичних вистав. Жанр «музичної драми» завжди користувався великою популярністю в українських театрах. М. Ластовецький своєрідно синтезував музику з поетичним словом та театральним дійством. «Коломийка» є одним із 45-ти музичних номерів до вистави «Верховинці (гуцули)» (1988) за однойменною п’єсою польського драматурга Юзефа Коженьовського. Через 10 років композитор об’єднав окремі номери музики до п’єси в однойменну вокально-симфонічну сюїту «Верховинці», інструментувавши її для повного складу симфонічного оркестру з розширеною групою мідних та ударних інструментів. На прем’єрі у 1998 році «Коломийка» зазвучала з новою силою, викликавши шквал овацій та вигуки «bis». Цей твір, сповнений танцювальним вихором та потужною енергетикою танцю, є одним з найбільш яскравих втілень цього фольклорного жанру в сучасній українській симфонічній музиці. На початку цього літа «Коломийка» вийшла друком.

Нещодавно побачили світ ще дві друковані новинки композитора, а саме: хоровий концерт № 4 «Я вірю, моя ти Батьківщино!» на слова Миколи Магери для хору a cappella та Симфонієта «Пам’яті героїв Крут» (друга ред. 2024 р.) для оркестру і низьких чоловічих голосів (басів). Усі ці твори об’єднує тема Батьківщини – ідея боротьби українського народу у кривавій війні з російським агресором, вікове поневолення та споконвічне визволення української нації з ярма, віра у перемогу.

Жанр хорового концерту займає особливе місце в українській музичній культурі. Беручи витоки ще з барокових партесних концертів М.Дилецького, він досягнув вершини у класичних зразках Д.Бортнянського, М.Березовського, А.Веделя й через роки заборон відродився у творчості композиторів ХХ – ХХІ століть – Л.Дичко, Є.Станковича, В.Сильвестрова, Л.Колодуба, М.Скорика, В.Зубицького та ін.

М. Ластовецький органічно продовжив національні традиції української хорової культури та вніс у жанр хорового концерту оригінальні новаторські прийоми. Хоровий концерт з вкрай актуальною та символічною для сьогодення назвою «Я вірю, моя ти Батьківщино» є четвертим за рахунком у доробку композитора.

Ідея його створення прийшла до М. Ластовецького 6 грудня 2023 року в день його небесного покровителя – св. Миколая Чудотворця, коли композитор взяв до рук збірку віршів свого дядька-тезки, відомого українського письменника і педагога Миколи Магери (1922 – 2008) «Моє воскресіння» і в уяві композитора, за його словами, «одразу зазвучала музика».

Авторський підхід до жанру хорового концерту виявився і в оригінальній композиційній побудові твору з двох розділів: до першого входять 12 хорових прелюдій на вибрані вірші М. Магери, до другого – фуга (fuga libera pezzo concertato) на дещо збільшену тему назви – «Я вірю в тебе, моя ти Батьківщино», яка відзначається високою майстерністю та складністю поліфонічних засобів.

Симфонієта «Пам’яті героїв Крут» присвячена вбитим у нерівному бою з російсько-більшовицькою навалою під Крутами українським юнакам, які в історичній пам’яті народу в боротьбі за національне визволення назавжди залишаться Героями. Зберігаючи традиції з кращими симфонічними зразками в українській музиці, М. Ластовецький, як майстер симфонічного жанру, почувається у «своїй стихії» та наповнює партитуру новаторськими рисами. Ілюстрацію подій дуже зримо передає великий склад симфонічного оркестру з розширеною ударною групою. Тричастинна композиція симфонієти на початку кожної з частин («Прелюдії», «Сонати» і «Чакони») доповнюється поетичними епіграфами сучасника подій, відомого українського поета і перекладача Павла Тичини (1891 – 1967). У фіналі твору чакона передає момент траурної ходи, а традиційні гармонічні засоби доповнені алеаторичними епізодами в оркестрі та суворими речитативами басів, які виголошують текст П.Тичини «По кривавій по дорозі нам іти у світ». Тепер, на третьому році жорстокої війни з ненависним російським агресором, він набуває особливого, актуального змісту.

Отож, творча постать Миколи Ластовецького дедалі більше розкривається для слухачів у різних аспектах. Значною мірою цьому сприяють нові нотні видання композитора, суголосні актуальним подіям сьогодення, сповнені духом боротьби проти загарбників, які є, як ніколи, «на часі». Композитор гідно продовжує українські національні музичні традиції та стверджує ідею незламної віри у непереможний дух українського народу, що підтверджують як його останні три друковані видання, так і раніше опубліковані композиції.

Найзвучнішим акордом у творчій скарбниці мистця на сьогодні є той факт, що власне українська Коломийка у важкий для України час та складній політичній ситуації загалом, знайшла підтримку в Південній Кореї та стала своєрідним променем, що блиснув «мечем справедливості» на іншому континенті.

Зоряна Лельо,

викладач ДМФК імені В.Барвінського