“ФЕНІКС”, ЯКИЙ ВІДРОДЖУЄ

Концертне життя Дрогобицького музичного фахового коледжу ім. В.Барвінського наповнюють не лише власні виконавці, а й поважні гості-артисти з усіх куточків України, які не раз повертаються з новими програмами. Така подія відбулася і нещодавно, 14 травня. Львівський незрівнянний квінтет “Фенікс” у складі Дениса Литвиненка (скрипка), Петра Тітяєва (скрипка), Миколи Гав’юка (віолончель), Анни Бурої (альт) та Віоліни Петриченко (фортепіано) презентував камерну музику Ф. Шуберта, Р. Шумана і Б. Лятошинського.

Глядачі зустріли мистців аплодисментами, бо ще залишилися музичні враження від їхнього вересневого розмаїтого концерту з творів В. Барвінського та Б. Лятошиського.

Віоліна Петриченко, знана піаністка, популяризаторка української музики в світі, своїми невеличкими, але інформативними “інтерлюдіями” спонукала до глибшого слухового проникнення у виконувані твори.

Впевненими акордами тутті починають виконавці проникливе Адажіо з "Концертного адажіо і рондо” фа мажор для фортепіанного квартету Франца Шуберта. Блискуча і, водночас, тиха та серйозна композиція є першим повним твором композитора для фортепіано і струнного ансамблю і випереджає знаменитий квінтет “Форель”. Відомо, що Ф.Шуберт написав квартет на прохання брата Терези Ґроб, з якою Ф.Шуберт мав намір одружитися. Почуття радісного, але втаємниченого очікування проникливо ансамблісти втілили у звуки закінчивши домінантою-очікуванням наступної “події”.

Широкою палітрою емоцій був наповнений Фортепіанний квінтет (1842) Роберта Шумана, перший і єдиний, присвячений коханій дружині Кларі, і розрахований для її виконання, тому фортепіанна партія розгорнута і досить складна. Цей квінтет вона називала “розкішним”. Учасники квінтету майстерно соковитими барвами, тембровим нюансуванням поєднали бунтівне поривання, нестримний рух з ліричною «бесідою», що розгорнулася між альтом і віолончеллю, з ритмічною пульсацією у фортепіанній партії (І частина). ІІ частина, в характері похоронного маршу, з драматичними надломами, паузами, тяжкою втомою і роздумами саме не про минуле, а про страшне сьогодення війни, яке кожен зараз відчуває і переживає. Музиканти передали весь біль, страждання так, ніби рани були у них, а інструменти лиш допомагали їх загоювати.

Наступні дві частини – бурхливе Скерцо з двома тріо та чудовий, яскравий Фінал - рясніли народно-жанровими темами, свіжими, безпосередніми, юнацькими, нестримними. Виконавці фантастично майстерно, віртуозно, технічно їх відтворили, не залишивши й крихти від попередньої безнадії, суму, відчаю. Глибина музичної думки Квінтету Шумана дала нам надію “на світло в кінці тунелю”.

На завершення концерту слухачам презентований Фінал “Українського квінтету” модерніста Бориса Лятошинського – один зі знакових творів ХХ століття, написаний під час Другої світової війни в евакуації. Туга за Україною, ностальгічні думки про можливість повернення додому, спонукали написати такий емоційно інтенсивний твір, який випромінює непохитну силу та єдність і долає темряву війни. Музиканти, відчуваючи задум композитора, зуміли передати звучанням те, що важко - словами.

На біс “Фенікс” виконав “Мелодію” Мирослава Скорика, неофіційний лірично-трагічний гімн України. Було важко та, водночас, світла надія і віра у Перемогу витала навкруги. Ми переможемо і відродимося, як Фенікс що відродився із праху!

Очільник коледжу Юрій Чумак привітав квінтет “Фенікс” з прекрасним виступом і висловив сподівання на наступні мистецькі зустрічі.

Ірина Мартинів,
викладачка ДМФК ім. В.Барвінського