Музика, ілюстрація та слово у перший день фестивалю Шульц-фест

Починаючи із 2004 р. в місті Дрогобич кожних два роки проводиться фестиваль під назвою Шульц-фест (Schulz-fest), присвячений творчості польського письменника та художника єврейського походження Бруно Шульца. Ця подія збирає значну кількість культурних та громадських діячів Польщі, України, ряду інших країн, де в рамках розгорнутої програми відбуваються виставки, концерти, театральні спектаклі, перформанси, інсталяції, презентації книг, творчі зустрічі та дискусії, наукові конференції.

Цьогоріч у день інавгурації VIII за рахунком фестивалю, 1 червня, у залі Львівського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича (м. Дрогобич), пролунав концерт духового оркестру Дрогобицького музичного коледжу ім. В. Барвінського під керівництвом завідувача відділу оркестрових духових та ударних інструментів, художнього керівника та головного диригента Олега Соляра. Серед почесних гостей варто виділити постаті Консула Республіки Польща у Львові Мар’яна Орліковського (Marian Orlikowski), директора ДМК ім. В. Барвінського Ю. Чумака, українського письменника Юрія Андруховича, велика творча спадщина якого включає і переклад оповідань Б. Шульца українською, та інших гостей фестивалю.

Вечір першого дня літа запам’ятався дрогобичанам та гостям міста святом, де у триєдинстві зійшлися такі складові мистецтва, як музика, ілюстрація та слово.

Розпочався захід вітаннями від канд. філологічних наук, доцента ДДПУ імені І.Франка, директора фестивалю в Дрогобичі Віри Меньок та ініціатора створення і Голови Товариства «Фестиваль Бруно Шульца» (Stowarzyszenie Festiwal Brunona Szulza) Гжегожа Юзефчука (Grzegorz J?zefczuk). Далі ведуча музичного вечору, провідний концертмейстер кафедри народних інструментів та вокалу ДДПУ ім. І. Франка Тамара Козій оголосила перший твір програми і таким чином передала пальму першості Музиці.

Першими на сцені театру, прикрашеній репродукцією автопортрету митця, прозвучали акорди твору під назвою «Земля гір» німецького композитора Міхаеля Гейслера (Michael Geisler). Цьому величному опусу притаманна широта музичної думки, ясність викладу, ритмічна неоднорідність у поєднанні з цікавими колористичними ефектами (шум дзвіночків, які передають свіжість гірського вітру).

І тут слухачі, які вже встигли проникнутись урочистим духом гірських масивів, раптово потрапляють під вплив рельєфної східної мелодії (соло флейти – студентка Ірина Урбан), що поступово розростається до масштабного звукового потоку – це «Арабеска» Самюеля Хадзо (Samuel Hazo), американського композитора лівансько-ассирійського походження. За його ж словами, тричастинний твір імпровізаційного характеру включає в себе повні загадок звуки Середнього Сходу (так кажуть американці, а в нас це Близький Схід), пронизані танцювальними весільними ритмами, і величний хорал, який завершує цю містерну побудову.

Особливу ауру духовного піднесення створив надзвичайно ніжно, натхненно і, водночас, велично виконаний солісткою, викладачем ДМК ім. В. Барвінського Наталією Цигилик-Чумак (сопрано) в супроводі незмінного оркестру безсмертний шедевр далекого бароко – “Ave Maria” Джуліо Каччіні. Вокальну партію органічно доповнило проникливе соло труби у виконанні студента Віталія Малахова.

Наступний за програмою твір, композитором якого є Нуніо Осоріо Сільва (NunoOs?rio Silva), «Латиноамериканець» (розгорнуте соло труби виконував студент коледжу Максим Кіндрат), захопив вогняним темпераментом, чіткістю штрихів, невблаганним ритмічним натиском, який відчувався і в більш ліричній заключній частині твору, що і дозволило зібрати в публіки заслужені «Браво».

На рідні гірські полонини, овіяні вітрами і наповнені потоками бурхливих рік, нас переносить А. Кос-Анатольський і його запальна композиція в гуцульському стилі «Гони вітер», яку сміливо можна окреслити як виконану оркестром «на одному диханні».

Іспанський дух повернувся в зал театру разом із музикою Ж. Бізе із опери «Кармен» в аранжуванні Річарда Сауседо (Richard Saucedo), серед номерів якої слухачі могли ще раз насолодитися звуками знайомих «Хабанери» та Куплетів тореадора зокрема.

Чергове перевтілення, на цей раз із велично-барокового до жартівливо-народного, яскраво продемонструвала Н. Цигилик-Чумак, яка виконала українську народну пісню в обр. А. Заубера «Ти до мене не ходи». Цей виступ став черговою приємною несподіванкою, де з-посеред великого числа творінь іноземних композиторів постали і вітчизняні обробки для духового оркестру.

Акустичну подорож на схили португальських гір продовжила увертюра Луїса Карлоса Невес Серра (Luis Carlos Neves Serra) під назвою «Гірські моменти» і написана під впливом побачених фотографій гір авторства Мігеля Серра. Від попередніх творів із схожою тематикою цю композицію відрізняє як інтонаційне забарвлення, так і тип викладу. Його масштабне полотно умовно можна розділити на дві великі частини із різнохарактерними початковими темами кожної з них, які зазнають подальшого варіаційного розвитку. Натомість у коді проходить нова, третя тема, яка, здавалося б, мала закінчити твір, але несподівано маршеподібно, різко і стисло вривається перша тема «Моментів», якій і відводиться роль завершальної.

І знову зал наповнився пульсом Латинської Америки, цього разу завдяки твору авторства бельгійського композитора Марселя Петерса (Marcel Peeters). У «Мексиканських танцях» і оплески оркестрантів, і граційність перегуків між різними групами інструментів, навіть tutti, виконане із особливою легкістю та прозорістю, дозволили створити атмосферу справжньої фієсти.

Наприкінці масштабної програми слухачі мали можливість почути фрагменти із знаменитого «Лускунчика» П. Чайковського в абсолютно новому вимірі завдяки аранжуванні Ганса Йоахіма Ріноу, що вилилося в сюїту «Лускунчик-свінг». Блиск і прецизія міді, жвавість групи дерев’яних, точність ударної групи і колорит марімби вже з перших звуків захопили слухачів. Цей твір став ще однією можливістю проявити свою майстерність солістам-студентам (соло саксофона виконували Добрянський Андрій, Проців Андрій, тромбона – Дрозд Андрій). Безперечно, слід відмітити високий виконавський рівень усіх оркестрантів, яким вдалося передати зміну настроїв та образів у творах, запрезентованих у даному концерті.

Після бурхливих оплесків слухачів на біс у виконанні оркестру прозвучали «Латинські ігри» композитора єврейського походження Урі Ходорова (Uri Hodorov), які танцювальними ритмами, інтонаціями бетховенської «Долі, яка постукала у двері», і, наприкінці, радісними вигуками і мажорними тонами завершили яскраве музичне дійство, доповнене також калейдоскопічною зміною кольорів освітлення сцени.

Оваціями стоячи вражена публіка вітала всіх учасників концерту. Прозвучали теплі слова і пропозиції міжнародної співпраці від іноземних гостей фестивалю, що дозволятиме в майбутньому розглянути нові орієнтири для подальшого розвитку оркестру і коледжу, з гідністю репрезентувати вітчизняні колективи на сценах інших країн.

За словами О. Соляра, приготування до події тривали близько місяця. Із великого репертуару оркестру надзвичайно ретельно обиралися твори різних епох і стилів та багатого колористичного забарвлення, щоб за один вечір слухачі мали можливість відчути і загадковість Орієнту, і енергію латиноамериканських танців, і лірику Ave Maria, і встигли поринути у гірські простори, почути рідні інтонації. Музична географія програми концерту вражала несподіваними змінами континентів, чим і підкреслювалася, хоч і без прямого натяку, схильність самого Бруно Шульца до письменницьких подорожей незнаними світами-лабіринтами людської свідомості.

Фото Володимира Думича та Юрія Чумака

Юліана БУРДА

Джерело: http://moderato.in.ua/events/shults-fest-drohobych.html