В. Барвінський і Л. Ревуцький. Паралелі життя і творчості
Лекція-концерт – це жанр, в якому поєднуються слово лектора і музика. Він має давні традиції. А коли ж присвячений українській музиці, нашим композиторам, діячам культури – це просвітницька і патріотична діяльність в Україні.
Ми ще дуже мало знаємо про наших видатних митців, які своє життя присвятили служінню українській музичній культурі.
До таких діячів належать В. Барвінський – представник Західної України та Л. Ревуцький – центрального регіону Наддніпрянської України.
27 березня 2019 р. в ДМК ім. В.Барвінського відбулася лекція-концерт, присвячена 130-річчю від дня народження Л. Ревуцького і 131-річчю В. Барвінського. Творчим керівником цього заходу виступила викладач відділу теорії музики та музичної літератури Любов Щурик.
Програма лекції-концерту складалася з виступів автора проекту, ілюстрованого відеоматеріалами та виконавців – викладачів й студентів Дрогобицького музичного коледжу ім. В.Барвінського.
Поглянемо на деякі факти біографії двох особистостей – В. Барвінського і Л. Ревуцького.
Цікаво склалася доля цих двох українських композиторів, в чомусь дуже близьких один одному та в чомусь і не схожих. Їм довелося жити в один час, бути соратниками та однодумцями.
В. Барвінський і Л. Ревуцький прийшли у світ одного дня – 20 лютого, але з різницею в один рік. Обидва майбутні композитори були нащадками старовинних українських родин, в яких заохочували дітей до навчання і занять музикою. Вони одержали блискучу освіту, досконало володіли іноземними мовами. Коли ж настав час вибирати фах, обидва замислились, чому надати перевагу – музичній чи юридичній кар’єрі. Романтики і лірики душею – вони вибрали музику.
Успішне навчання В. Барвінського у Празі, а Л. Ревуцького у Києві, а згодом активна композиторська, музично-громадська та педагогічна діяльність розкрили грані таланту обох митців.
Вже перші твори незаперечно засвідчили, що в українську музику прийшли талановиті композитори.
В 20-30-х роках ХХ ст. вони створили багато різних за жанрами творів, зокрема прелюдії, концерти для фортепіано з оркестром, хори, солоспіви, музику для дітей та ін.
Важливе місце в їхній творчості займає музично-громадська, педагогічна та музично-критична діяльність, членство у Спілці композиторів Л. Ревуцького та СУПРОМу – В. Барвінського.
Трагічним для обох композиторів були 40-ті роки. Друга світова війна змінила плани митців. В. Барвінський залишився у Львові, Л. Ревуцький перебував у Ташкенті, а їх твори були втрачені. Повоєнний період став для них надзвичайно драматичним. В. Барвінського очікували арешт, мордовські табори та забуття, а Л. Ревуцький відходить від композиторської діяльності і зосереджується на педагогічній роботі.
Впродовж багатьох років обом митцям довелося відновлювати з пам’яті більшість своїх творів.
Творчі біографії В. Барвінського та Л. Ревуцького близькі та водночас різні, і кожна сторінка їхнього життя становить окремий світ.
Непростий життєвий і творчий шляхи В. Барвінського і Л. Ревуцького немовби фокусує в собі трагічну долю мільйонів українців у ХХ ст.
В лекції-концерті звучали твори В. Барвінського і Л. Ревуцького у виконанні викладачів: Н. Цигилик-Чумак, Л. Павлінської, Ю. Гошко, а також студентів фортепіанного відділу: С. П’єцух (кл.викл. Л. Пагути), І. Когута (кл.викл. Л. Садової), С. Пучковської (кл.викл. Д. Павлик), Р. Вакс (кл.викл. О. Панкевич).
Проект успішно відбувся. Особлива подяка всім, хто до нього долучився – і виконавцям, і слухачам.
До нових зустрічей!
Щурик Л.В.,
викладач музично-теоретичного відділу
ДМК ім.В.Барвінського
