Єдність та сила!
Наше сьогодення настільки складне та невизначене, що вимагає певних вагомих важелів для підтримки сили духу і усвідомлення надії нації. Наша культурна спадщина своїми надбаннями сприяє підсиленню національної самосвідомості.
Саме тому важливо особливу увагу звернути на корифеїв та мистецьких постулатів нашої культурної скарбниці – Тараса Шевченка та Михайла Вербицького. Ці митці є символами української державності, національної єдності українців, символи поступу до свободи, чесності, правди, символи, що надихають жити, боротися та вірити. Спадщина М. Вербицького – це не лише музика, а творчість Т.
Шевченка – це не лише слово. Це важливий місток між минулим і сучасністю.
12 березня 2025 року у Великій залі Дрогобицького музичного фахового коледжу імені В. Барвінського був проведений мистецький захід «Слово і мелодія – душа України», який в повноті та простоті своїй розкрив та окреслив основні парадигми співіснування творчості двох геніїв української музичної культури – отця Михайла Вербицького та поета Тараса Шевченка.
На шану наших захисників та захисниць в Великій залі спочатку відбулась молитва під орудою капелана коледжу – отця Євгена Макогона. Його слова про віру, силу та мужність стали доктриною мистецького заходу.
Символічно, що духовні твори Михайла Вербицького виконував Хор відділу хорового диригування Canticum (керівник і диригент – Богдан Бондзяк, концертмейстерка – Ірина Пінчук), а світські твори на слова Тараса Шевченко прозвучали у виконанні Хору Дрогобицької духовної семінарії блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима (регент – отець Андрій Бунь). Таким чином учасникам дійства вдалось підкреслити єдність і нероздільність музики та віри.
Декламатори та окремі виконавці своїми виступами багатогранно розкрили внутрішню силу та глибокий зміст творів Тараса Шевченка. Особливим дарунком для слухачів став авторський вірш Соломії Дирів «Надія у вічних словах» та авторське музичне прочитання поезії Генія «Не гріє сонце на чужині» Анастасією Байбулою.
Весь захід композиційно нагадав частину симфонії, де головною партією стало виконання творів Михайла Вербицького хором Canticum, а побічною, але не менш знаковою, - музична та літературна інтерпретація творів Тараса Шевченка, репризою – виконання Симфонії №9 Михайла Вербицького Симфонічним оркестром ДМФК імені В. Барвінського (художній керівник та диригент – Сергій Фендак). Апогеєм та грандіозною кодою стало виконання авторського бачення Михайла Вербицького «Заповіту» Тараса Шевченка у виконанні соліста – Андрія Боженського, Симфонічного оркестру ДМФК імені В. Барвінського, Хору Дрогобицької духовної семінарії блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима та Хору відділу хорового диригування Canticum. Влучні та лаконічні музикознавчі коментарі Лариси Соловей лише додали чуттєвих ноток затишній атмосфері.
В заключних словах директора коледжу Юрія Чумака відчувалось натхнення та величезна підтримка такого роду творчої співдружності. До речі, саме Юрій Вікторович вказав на історичний факт: в будівлі коледжу раніше була розташована Учительська приватна українська семінарія Сестер Василіянок. А у виступі отця Андрія Буня прозвучала теза про внутрішню міць та творчу душу нашого закладу.
Щира подяка всім дотичним до нашого заходу і особливо нашим захисникам та захисницям, які зі зброєю в руках виборюють наше майбутнє!
Але це була лише перша частина… Очікуємо продовження такої творчої співпраці та єдності релігії та музики…
Оксана Рудавська,
викладачка ДМФК імені В.Барвінського
