Служіння музиці. Творчий портрет Володимира Грабовського

У 2020 році Дрогобицький музичний коледж (раніше Державне музичне училище імені В. Барвінського) відзначатиме 75-річчя від дня заснування. Протягом цього періоду в історії навчального закладу залишило свій слід чимало педагогів. Дехто з них викладав тут лише кілька років, інші, працюючи десятиліттями, набували професійного педагогічного досвіду, створювали свій стиль і манеру викладання, зростали і формувалися як творчі особистості. До таких людей належить і Володимир Грабовський.

Цього року виповнюється 50 років педагогічної праці Володимира Семеновича Грабовського в Дрогобицькому музичному коледжі імені В. Барвінського. За цей час він виховав не одне покоління музикантів. Його учні навчаються у вищих мистецьких закладах України і за кордоном, багато випускників працює в музичних школах, училищах, консерваторіях, вони стали відомими музикантами, композиторами, музикознавцями, організаторами мистецько-культурного життя в різних містах. Серед них: Генеральний директор Львівської національної філармонії ім. С.Людкевича, диригент В.Сивохіп; доценти ЛМНА ім. М.В.Лисенка – Н. Дика, Р.Стельмащук; доцент ДДПУ ім.І.Франка – О.Німилович; доктор мистецтвознавства, професор, український музикознавець, піаніст, педагог, композитор, член НСКУ – Б.Сюта та ін.

Народився В. Грабовський 21 листопада 1943 р. у невеликому гуцульському містечку Косів. Початкову музичну освіту здобував у Калуській музичній школі, де вперше познайомився з кращими зразками класичної музики. А далі продовжує навчатись в Івано-Франківському музичному училищі ім. Дениса Січинського (1961-1965р.р.), де, поряд з опануванням гри на баяні, виникає зацікавленість до музично-теоретичних предметів, що й спонукало його до вступу у 1965 р. на історико-теоретичний факультет Львівської державної консерваторії ім. М.В.Лисенка. Його педагогами були знані музикознавці, а саме: Олександра Цалай-Якименко, Стефанія Павлишин, Станіслав Людкевич, Анатолій Кос-Анатольський, Марія Білинська, Володимир Гошовський та Олександр Теплицький. Одночасно з навчанням Володимир Семенович працює концертмейстером хору Гуцульського ансамблю пісні і танцю, викладачем у Калуській музичній школі, керує естрадним ансамблем, готує лекції-концерти.

Від 1969 р. Володимир Грабовський працює в Дрогобицькому музичному училищі на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін, з 1973 по 1992 р. був заступником директора з виховної роботи. Організованість, вимогливість і водночас доброзичливість дають йому змогу знайти індивідуальний підхід до студентів, стають основними рисами стилю його викладання.

Володимир Грабовський постає перед нами не тільки як колега по роботі, як педагог, але й як організатор культурно-мистецького життя, громадський діяч, публіцист, перекладач, музиколог. Він є ініціатором створення Дрогобицької організаціії Національної спілки композиторів України (від 1997 р.) і незмінно її очолює дотепер, членом Правління НСКУ, головою Конгресу української інтелігенції Дрогобиччини, членом президії Львівської організації товариства «Бойківське етнологічне товариство», Дрогобицької міжрайонної організації «Просвіта» ім.Т.Шевченка.

У 1993 році започаткував у Дрогобичі фестиваль української музики «Струни душі нашої», який проходить і нині, пропагуючи українську музику в контексті європейського мистецтва.

Він є активним організатором численних творчих зустрічей, цілої низки авторських концертів сучасних українських композиторів у Дрогобичі, а саме: першого в Україні авторського концерту Леоніда Грабовського (Дрогобич, 1979 р.), Богдани Фільц (1982, 1992, 2002, 2012), Миколи Колесси (1995р.), а також Михайла Степаненка, Ії Царевич, Бориса Деменка, Ігоря Соневицького, Лесі Дичко, Вірка Балея, Віталія Годзяцького, Святослава Крутикова, Генадія Саська та багато ін.

Ще одна важлива сторінка діяльності Володимира Грабовського -науково-публіцистична. Він незмінний учасник наукових семінарів, конференцій з культурологічних та мистецтвознавчих питань, що відбуваються в Україні і закордоном. Власне в його особі ми вбачаємо популяризатора найкращих надбань української та світової культури, мистецтва та музики, який

пропонує свій погляд на роль і функціонування мистецтва у суспільстві в контексті глобалізації та інших явищ сучасності.

Йому належить понад 350 матеріалів (есеї, статті, рецензії та ін.), надруковані у різних часописах, наукових збірниках – українських та зарубіжних. Він є автором та редактором-упорядником цілої низки посібників, книг, зокрема чотирьох збірників матеріалів про В.Барвінського, нотних видань відомих українських композиторів, а також великої кількості статей про діячів культури та мистецтва, серед яких і матеріали до українських енциклопедій (ЕСУ – «Енциклопедія сучасної України» та УМЕ – «Українська музична енциклопедія»).

У 2018 р. видана книга В. Грабовського «Сумління інтелігента», яка являє собою збірку, де представлені матеріали культурологічного, мистецтвознавчого і філософського змісту, які написані у різні роки, але є актуальними і сьогодні. Ця книга є вагомим внеском у музикознавчу науку.

Усі праці Володимира Семеновича відзначаються високою культурою мови, глибиною думки, широким узагальненням та ґрунтовними висновками.

Ще одним напрямом наукової та культурологічної роботи є його співпраця та тісні контакти з діячами Польщі, Словаччини, Канади. Таке спілкування важливе і необхідне, бо формує у свідомості людей імідж культури іншої держави.

Така надзвичайно інтенсивна і різнобічна діяльність Володимира Грабовського викликана тим, що він належить до людей, які вважають за необхідне поділитися тим, що їх найбільше цікавить і хвилює, розповісти про музичне життя свого часу, визначити його місце і роль у загальному культурному процесі. Це дає можливість молоді і всім, хто цікавиться мистецтвом, пізнати нове, поглибити свої знання, розвивати естетичні смаки і розширювати свій світогляд.

Олександра Дмитрієва,

викладач ДМК імені В. Барвінського