Із серії – «Відлуння фестивалю». Музика народжена у серці або Скарбничка народної мудрості Миколи Ластовецького

Третій день фестивалю «Українська музика в часі і просторі» виявився неймовірно насиченим і продуктивним. Відкрився він надзвичайно цікавою та пізнавальною лекцією доктора мистецтвознавства, проф. ЛНМА ім.М.Лисенка – Любові Олександрівни Кияновської, стосовно новітніх систем музичної освіти. Органічним продовженням вечора став авторський концерт заслуженого діяча мистецтв, композитора, члена Національної спілки композиторів України, лауреата Міжнародної премії ім.С.Гулака-Артемовського – Миколи Ластовецького.

Микола Адамович – вже широко відомий у мистецьких колах України не лише як композитор. Він досвідчений і талановитий педагог, музикознавець, публіцист, музично-громадський діяч, який іде в ногу з часом і активно відгукується на проблеми сучасності. Його творчість є основою педагогічного репертуару багатьох музикантів – учнів і студентів різного рівня навчальних закладів, а також вивчається молодими музикознавцям. Зокрема, творчий портрет композитора був успішно представлений на науково-практичній конференції Тетяною Павлів у рамках цьогорічного фестивалю.

Микола Ластовецький випускник Львівської державної консерваторії класу композиції Романа Сімовича, вихованця Празької школи та учня В.Новака. Відомо, що саме Новак умів прищепити своїм студентам любов до фольклорних джерел і народної тематики, як ми це спостерігали на прикладі його іншого учня – Василя Барвінського. Таким чином, певною мірою пересіклися стежки творчого формування М.Ластовецького і В.Барвінського, міцним фундаментом для яких стала національна основа музики. На цьому паралелі не закінчуються, адже обидва мистці, власну композиторську творчість тривалий час (близько тридцяти років) вдало поєднували з адміністративною посадою директора – В.Барвінський у Вищому музичному інституті, а М.Ластовецький у Дрогобицькому музичному училищі ім.В.Барвінського.

Композиторський доробок М.Ластовецького включає твори різних жанрів, проте центральне місце посідають симфонічні полотна, хорові композиції і фортепіанні п’єси. Композиторською знахідкою, яка вирізняє оригінальний стиль Ластовецького на тлі інших композиторів-сучасників являється бойківська тематика з характерною коломийковістю. І саме коломийка, з її глибинними народними коренями, стає свого роду талісманом, який підкреслює певну магічну силу музики митця.

Концертна програма цього вечора зводилася виключно до фортепіанних п’єс різної складності, що продиктовано чисто практичним моментом – обмеженими часовими рамками і виконавським складом. Також, фортепіанна музика займає центральне місце у творчості композитора разом із симфонічною, тому вона здатна найбільшою мірою передати все розмаїття жанрів і багатство образної сфери.

У концерті прозвучали: Маленькі старовинні вальси, Веснянки, Ягілки, рухливий танок «Штаєр», Скерцо «Навздогін», а також особливо улюблені композиції із джазовими ритмами – «Нова» коломийка, «Міні-регтайм» та «Міді-регтайм». Ліричним осердям вечора став улюблений і популярний «Театральний романс». Виконавцями були студенти музичного коледжу імені В.Барвінського: Мельникова Р. (кл. викл. Косинської Є.Г.), Марчишин А. і Качмарчик Д. (кл. викл. Фатільнікової О.В.), Петринець Я. і Пучковська С. (кл. викл. Штурко О.І.), Коваленко В., Павлів С., Когут І. (кл. викл. Садової Л.І.), Пелешко М. – учень музичної студії при Національній хоровій капелі «Дударик», м.Львів (кл. викл. Дердзяк Л.П.), а також викладач коледжу – Фатільнікова О.В.

Авторський концерт передбачав не лише виконання творів, але й презентацію нотних видань М.Ластовецького. На даний час друком вийшло лише дев’ять збірників, але це вже велика справа на шляху до збагачення українського музичного репертуару творами сучасних композиторів. Важливим є те, що майже всі нотні видання мають міністерський гриф і рекомендовані Вченою радою ДДПУ ім.І.Франка як навчально-методичні посібники.

Першою ластівкою стала музика до вистави «Мальви» у перекладі для бандури О.Верещинського, видана у 2005 році. Це досить закономірно, адже Микола Адамович тривалий час співпрацював з місцевим театром ім.Ю. Дрогобича і став автором музики більше, ніж тридцяти вистав.

Наступними на світ з’являються дві кантати, приурочені до пам’ятних подій у місті: перша – «Повернення Дрогобича» (на сл. Ф.Малицького, Р.Пастуха, М.Ластовецького для солістів, хору та симфонічного оркестру; пер. для фортепіано, 2006) написана на відкриття пам’ятника відомому вченому Юрію Котермаку у 1999 р.; друга – «Пісня про Чорновола» (на сл.М.Шалати для солістів, жіночого хору та капели бандуристів; пер. для фортепіано, 2007) на честь присвоєння його імені міській бібліотеці міста Дрогобича у 2000 р. Перша з кантат символічно прозвучала також на закритті цьогорічного фестивалю.

Окремим рядком слід згадати появу у 2007 році першого Зошита фортепіанних п’єс для дітей та юнацтва, які вже на той час інтенсивно виконувались учнями школи педагогічної практики і студентами училища. Спершу твори писалися композитором для розвитку власних дітей і мали чисто практичну мету, як це було з Інвенціями Й.С.Баха. Проте ці видання стали абсолютно унікальним явищем у педагогічному репертуарі юних піаністів, адже композитор вдало справився з двома основними завданнями – зацікавити і виконати певні методичні цілі пов’язані з вдосконаленням гри на інструменті. Зі слів виконавців: «Ця музика є яскравою, доступною, вона вражає розмаїттям тематики і разом з тим заставляє задуматись над образним змістом і філософією твору. Важливим моментом є те, що багато п’єс мають в основі народну пісенність і це робить їх легшими для сприйняття, запам’ятовування та вивчення». Згодом, через певний період у 2015 і 2016 роках продовженням стали другий і третій Зошити фортепіанних п’єс, які написані вже для найдорожчих онуків, а незабаром передбачається поява четвертого Зошита.

Наступними важливими досягненнями 2015 – 2017 років стають три збірники хорової музики Миколи Ластовецького – «Жниварські пісні» (українські народні пісні в опрацюванні для хору без супроводу), «Мелодії смутку і надії» хори на слова Л.Українки (для жіночого хору без супроводу) і найсвіжіше видання – «Не забудь юних днів» мішані хори на слова І.Франка.

Музика Миколи Ластовецького, щоразу звучить у наших концертах, її залюбки виконують в інших регіонах України, а продовжують її життя і поширюють на світових географічних просторах друковані видання творів, презентовані у рамках фестивалю.

Р.Сімович, колись сказав своєму учневі: «Ця музика буде жити!» і ті слова виявились пророчими, адже твори М.Ластовецького несуть у собі, разом з національною тематикою, мудрість всього народу і досвід багатьох поколінь.

Зоряна Лельо,

викладач Дрогобицького музичного коледжу імені В.Барвінського