Кожна квітка – пісня Україні, кожна нотка – стежина життя…

Цьогоріч відзначає свій 75-літній Ювілей один з найоригінальніших композиторів сучасності, заслужений діяч мистецтв України, член НСКУ, лауреат премій ім. С.Гулака-Артемовського та ім. Юрія Дрогобича – Микола Ластовецький. Заслуговує уваги широка сфера діяльності мистця, що певним чином перегукується з двома актуальними професійними святами – Днем музики і Днем вчителя. Адже Микола Адамович впродовж 45 років веде активну педагогічну діяльність, 30 із яких на посаді директора Дрогобицького музичного училища (нині коледжу) ім. В.Барвінського. Як викладач він виховав не одне покоління талановитої молоді і окреслив майбутню професію багатьох випускників. Безперечно велику роль в його педагогічній діяльності відіграють хороші професійні навики і власна методика, але особливої ваги додає суто людський фактор. Кожен його урок завжди неповторний, одухотворений, наповнений емоційним змістом та практичним матеріалом. Легкість спілкування зі студентами і водночас висока культура, нотка життєвого гумору у поєднанні з філософсько-естетичними ідеалами минулого, в результаті чого складні теоретичні поняття стають елементарними і зрозумілими. Важко збагнути чому, але факт залишається фактом – у такого вчителя хочеться вчитися постійно, тобто все життя.

Дещо дотичною до педагогічної є науково-дослідницька діяльність автора, його численні музикознавчі праці – статті та матеріали, які наповнені ґрунтовними дослідженнями і творчими пошуками. Його коло інтересів не обмежується певним напрямком чи жанром. Друковані видання охоплюють як біографічні, так і соціокультурні чи методичні аспекти минулого та сучасності.

Однак є ще одна царина, яка перевершує його музикознавчу діяльність та педагогічну майстерність – це композиторська творчість Миколи Ластовецького. Саме вона наклала відбиток на вчителювання і в першу чергу формування гармонійної людської особистості. Раннє музичне обдарування і потяг до музикування та компонування не давали спокою нашому герою ще з дитинства. Тому важко сказати скільки ж років Микола Адамович живе просвітлений музикою. Достатньо згадати, що його дипломна робота в консерваторії – симфонічна поема «Львів» є вже повноцінним авторським творінням. Композиторський доробок майстра охоплює оркестрову, камерно-інструментальну та вокально-симфонічну музику, а також хорову, фортепіанну і музику для театру. Володіючи оркестровим мисленням, композитор сміливо проявив свій талант в симфонічних полотнах. Згодом Ластовецький постає як майстер фортепіанної музики для дітей та юнацтва, випустивши 5 зошитів унікальних різножанрових п’єс різного ступеня складності. Надзвичайно цінним є те, що композитор творить не абстрактно, а ставить за мету певне методичне завдання, чим пояснюється велика затребуваність його музики і широке виконання.

Останнім часом композитор переключає свою увагу на хорове письмо. В тому мабуть є певна логіка, оскільки хоровий спів є найвищим досягненням нашого народу. Це характерний тип музикування для української нації, що несе в собі певний генетичний код народного мелосу. Відповідно до хорової традиції важливо прийти лише через власний досвід в інших жанрах. Серед хорових творів Миколи Ластовецького – численні композиції для різних виконавських складів на слова класиків літератури та сучасних українських поетів: Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки, М.Рильського, П.Перебийноса, В.Романюка та ін. В окремі тематичні збірники «Жниварських пісень» виділяються обробки українських народних пісень для мішаного для жіночого складів.

Основною метою цього допису є презентація нової хорової збірки для дитячого хору під назвою «Кожна квітка – пісня Україні», яка нещодавно вийшла друком. Дане видання є навчальним посібником, рекомендованим до друку вченою радою ДДПУ імені І.Франка. Його упорядниками виступили доценти університету Любомира Ластовецька та сам автор – Микола Ластовецький, а рецензентами – доктор музикознавства, проф., зав. кафедри методики музичного виховання та диригування – Ірина Бермес та заслужений працівник культури України, викладач-методист ДМФК ім. В.Барвінського – Володимир Гущак. Цікаву передмову написала канд. мистецтвознавства, доцент кафедри історії музики ЛНМА ім. М.Лисенка – Зоряна Ластовецька-Соланська.

Робота над збіркою була доволі тривалою, за словами самого автора близько двох років підбирався відповідний матеріал та викристалізовувалась тематика. Як результат, на музику покладені вірші Миколи Сингаївського, Максима Рильського, а також Лесі Пилип’юк та «гірської квітки» закарпатської Гуцульщини 40 – 70-років ХХ ст. – М.Кабалюк-Тисянської. «Життєствердний оптимізм, любов до краю, замилування природою», – так визначила образно-тематичний спектр поезій Зоряна Ластовецька-Соланська. Це саме те, що цікаво дітям і викликає в їхній уяві незабутні образи краси та казковості. Кожен поетичний рядок відгукується відповідними інтонаціями, що значно підсилює правдивість образів. Не заглиблюючись у виконавсько-стилістичний аналіз творів достатньо буде сказати, що вони написані доступно для виконання дитячими голосами без напруги, в зручній теситурі, але з інтонаційною самостійністю кожного голосу. Прозора фактура викладу, врівноважена динаміка, наспівна мелодика і природна ритміка роблять кожен твір зручним, але водночас – виразним, самобутнім та особливим. Фортепіанний супровід творить єдине з хоровими голосами, надаючи довершеності загальному художньому змісту.

Вражає сама побудова збірки. Тут автор керується одночасно двома аспектами. На початку пропонуються легкі композиції для молодших дитячих хорів, середній розділ складають підліткові, а ближче до завершення – підлітково-юнацькі. Також спостерігається струнка тематика – спершу весняно-літня, яка змінюється осінньо-зимовою і підсумовується пейзажно-патріотичною з образами калини та високих гір. При цьому своєрідним лейтмотивом цієї збірки стає жанр колискової пісні, мабуть як символ тяглості поколінь і народних традицій. Все це наводить на думку, що принаймі сюжетно збірка нагадує хоровий цикл. Однак цю гіпотезу може довести чи спростувати більш детальний аналіз кожної окремої композиції. На даному етапі для нас важливо те, що дана збірка почала поповнювати репертуар дитячих хорових колективів навчальних закладів міста.

І на завершення про те, чому композиторська творчість стоїть вище педагогічної діяльності. Вчитель, силою певних обставин, здатен впливати на вузьке коло вихованців. В той час як музика може розвивати та виховувати всіх, хто заглибився в ту чи іншу партитуру композитора, не залежно від віку та часу.

Вся творчість Миколи Ластовецького – це пісня Україні, а кожна нотка є стежиною не лише його, але й нашого з вами життя. Бо лише музика є тим зерном, що завжди підсвідомо проростає, посіяне маминою колисковою…

Зоряна Лельо,

викладач ДМФК ім.В.Барвінського