Теорія музики

Голова ЦК:

Теорія музики – О.Рудавська

Одночасно з відкриттям музичного коледжу в 1945 році розпочалося викладання предметів музично-теоретичного циклу.

Відділ теорії музики розпочав свою роботу у 1964 році і сьогодні відзначається багаторічними традиціями, розвиненою матеріально-технічною базою, вагомим досвідом у підготовці кваліфікованих молодших спеціалістів.

Серед перших викладачів, які стояли біля витоків і становлення відділу були: В.Пилипюк, Ф.Скоріна, О.Нижник, С.Кальченко, А.Шраєр, О.Шумова, а згодом Я.Бодак, А.Мельник, Н.Височанська, К.Ковшевацька, О.Ярка, В.Грабовський, О.Дмитрієва, М.Ластовецький.

Завідувачами відділу були Р.Блажкевич, В.Пилипюк, Я.Бодак, М.Ластовецький.

З 1984 року з метою оптимізації навчально-виховного процесу відбувся розподіл відділу на два навчально-виховних підрозділи: циклова комісія теорії музики та циклова комісія музичної літератури, якими завідують О.Дмитрієва (з 1984р.) та Л.Соловей (з 1995р.). У поточній роботі циклові комісії працюють як окремі адміністративні підрозділи, однак їх діяльність об’єднується спільними засадами, завданнями у вихованні професійного музиканта.

Впродовж багатьох років колектив формувався професійно, зростав, окреслював своє творче обличчя. Зараз на відділі працюють 20 чоловік, різних за віком, стилем роботи, але єдиних у прагненні дати глибокі знання, виховати національно свідому людину. Всі разом вони доповнюють один одного. Це – справжній високопрофесійний загін викладачів. Майже всі викладачі мають вищу кваліфікаційну категорію та педагогічні звання.

Плідно продовжують працювати ветерани відділу: С.Кальченко, В.Грабовський, М.Ластовецький, О.Дмитрієва, котрі віддали коледжу більше 40 років, виховали величезну когорту випускників, які працюють у різних куточках України та за її межами (Ю.Сидоряк, Т.Кузнєцова, О.Зинич, С.Кушнір).

Серед перших випускників відділу були: Б.Луканюк – музикознавець, кандидат мистецтвознавства, професор, завідувач кафедри фольклору ЛНМА ім. М.Лисенка; Я.Бодак – етномузиколог, автор багатьох праць та статей в галузі фольклору, учасник конкурсу фольклористів, його праця «Лемківське весілля» удостоєна першої премії та золотої медалі; Б.Сюта –доктор мистецтвознавства, професор Національної музичної академії України ім. П.Чайковського, науковий секретар Інституту музичного фольклору та етнології Національної академії наук України ім. М.Рильського, член НСКУ; В.Сивохіп –Заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, лауреат Державної премії України ім. М.Лисенка, генеральний директор Львівської обласної філармонії ім. С.Людкевича, художній керівник та диригент камерного хору «Глорія», виконавчий директор Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти»; Р.Стельмащук – кандидат мистецтвознавства, доцент ЛНМА ім. М.Лисенка; А.Карпінець – доцент кафедри академічного диригування КНУКМ; О.Путятицька та Л.Путятицька – старші викладачі КНМА України ім. П.Чайковського; З.Ластовецька – кандидат мистецтвознавства, доцент ЛНМА ім. М.Лисенка; Л.Федоронько – кандидат мистецтвознавства, доцент Музичного інституту ДДПУ ім. І.Франка; А.Славич – старший викладач, магістр педагогічної освіти, завідувач методичним об’єднанням викладачів музично-теоретичних дисциплін Музичного інституту ДДПУ ім. І.Франка; Г.Лемех – директор Стебницької ДМШ та ін.

Зараз на відділі працюють висококваліфіковані спеціалісти, викладачі з великим педагогічним досвідом, працьовиті, талановиті, справжні фахівці музично-педагогічної справи – О.Криницька, Н.Макуцька, Н.Мойсеєнко, Л.Миронишина, Л.Соловей, О.Сеник, М.Стецула, Н.Семків, Г.Шимоняк, Л.Щурик, У.Хомандяк. Повернулись до рідного коледжу А.Велика, З.Лельо, І.Мартинів, О.Строкун.

Студентів спеціалізації «теорія музики» в коледжі найменше, однак вони представляють музичну еліту творчо обдарованої молоді. Опановувати цю спеціалізацію престижно і перспективно. Знання, здобуті на відділі музично-теоретичних предметів, дають змогу нашим випускникам продовжувати навчання у ЛНМА ім М.Лисенка, КНМА ім. П.Чайковського, ОДМА ім. А.В.Нежданової ( Х.Сенів, М.Гук, І.Лужецька, М.Рій, М.Янишин, А.Рак).

За час існування відділу викладачами вироблені ефективні форми і методи організації навчально-виховного процесу. Це – вміле поєднання традиційних і нових продуктивних методів навчання: уроки-лекції, диспути, семінари, мультимедійні презентації, виступи з цікавими повідомленнями перед різною аудиторією, колоквіуми, академконцерти з музично-теоретичних предметів, публічний захист курсових робіт, зустрічі з цікавими людьми, залучення до роботи обласного семінару викладачів ДМШ, організація концертно-просвітницьких заходів тощо.

Навчально-методична робота відділу спрямована на удосконалення викладання музично-теоретичних предметів. Викладачі циклової комісії постійно здійснюють методичну роботу із забезпечення навчального процесу необхідними матеріалами, оновлюють і розробляють з урахуванням сучасних вимог авторські програми, методичні посібники та рекомендації по проведенню практичних занять і самостійної роботи студентів, комплексні контрольні роботи, виступають із доповідями на науково-методичних конференціях. Численні методичні розробки, напрацьовані викладачами-теоретиками, є корисним і цікавим матеріалом, який широко застосовується у навчальному процесі та спрямований на оптимізацію процесу навчання та виховання студентів.

Державним методичним центром навчальних закладів культури України видано: Я.Бодак, Л.Соловей «Українська та зарубіжна музичні літератури» –програма-конспект та методичний посібник для викладачів початкових і середніх навчальних закладів культури і мистецтв України, Я.Бодак «Зарубіжна музична література»–посібник для ПСМНЗ (І-й рік вивчення предмета), «Методика викладання музичної літератури. Педагогічна практика з музичної літератури», «Музичний фольклор. Запис та розшифрування музичного фольклору».

Навчальні програми для ВНЗ культури і мистецтв І-ІІ р.а., укладені М.Ластовецьким та С.Кальченко («Інструментознавство і читання партитур»), О.Сеник («Культурологія») , О.Дмитрієвою та С.Кальченко («Сольфеджіо»), Н.Семків («Безпека життєдіяльності») тощо.

Розуміючи значення ролі музики в суспільстві, вихованні молоді, викладачі відділу виступають пропагандистами музичного мистецтва. В.Грабовський, М.Ластовецький, Я.Бодак, Л.Соловей, Н.Макуцька, Н.Мойсеєнко, О.Сеник, Л.Щурик, Н.Семків, О.Дмитрієва, З.Лельо є активними дослідниками творчості В.Барвінського та його сучасників, беруть участь у різноманітних культурно-мистецьких заходах, всеукраїнських та міжнародних конференціях, публікують наукові і науково-педагогічні праці. Згадаємо лише деякі публікації: В.Грабовський – «Микола Лисенко в контексті націології», «Книжка як продовження життя (Орест Яцків. Спогади. Матеріали. Статті)», «Шляхетна постать на тлі історії культури Центрально-Східної Європи. (Кілька штрихів до портрету В.Барвінського)», «Подорож по Україні В.Барвінського», а також є автором-упорядником ряду збірників: В.Барвінський «З музично-письменницької спадщини», збірник статей та матеріалів «Василь Барвінський»; М.Ластовецький – «М.Колесса про С.Людкевича та В.Барвінського», «Друковане слово Миколи Колесси», «Т.Шевченко в епістолярній спадщині М.Лисенка», «Т.Шевченко в житті та діяльності М.Лисенка», «Про історію однієї невідомої світлини В.Барвінського і С.Людкевича», «Про ґенезу та жанрово-тематичні пріоритети творчості Богдани Фільц», «До питання про хорову творчість Юліана Корчинського»; С.Кальченко – «Стиль М.Колесси у хорових обробках народних пісень Полісся, Гуцульщини, Лемківщини»; Я.Бодак, Ю.Казакович, Д.Джензен – «Історія музики: від витоків до сучасності. Ч.І.», О.Сеник – «В.Барвінський і українська діаспора закордоння»; Л.Соловей -«Отець М.Вербицький – композитор, громадський діяч, автор гімну «Ще не вмерла України»; Н.Мойсеєнко – «Додекафонна техніка письма в сучасній фортепіанній музиці (на прикладі циклу «Раціональні ескізи» М.Ластовецького)».

Багато цікавих зустрічей, різних мистецьких заходів організовує музей В.Барвінського, яким керує і дбає про збагачення його фондів Л.Щурик. Тут зберігаються унікальні матеріали, надіслані з різних куточків світу.

З метою активізації дослідницько-творчої роботи, викладачі готують студентів до проведення різноманітних тематичних заходів, до виступів в училищних та всеукраїнських студентських конференціях. Високою оцінкою були відзначені доповіді студентів Т.Павлів, С.Іванкович та Т.Михайлик (кер. Л.Соловей, Н.Мойсеєнко, О.Сеник) на ХVІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді музикознавці України» (м. Київ, 2016р.).

На відділі є члени НСКУ, які активно репрезентують українське мистецтво на всіх рівнях, займаються науковою роботою в галузі етномузикознавства (Я.Бодак), музикознавства (В.Грабовський), композиторської творчості ( М.Ластовецький).

В.Грабовський – музикознавець, культуролог, голова Дрогобицької організації НСКУ, організатор мистецького життя. Це – фестивалі української музики «Струни душі нашої», організація концертів та конференцій, зустрічей з цікавими людьми (Б.Фільц, Л.Дичко, М.Степаненко, Р.Савицький-мол., І.Соневицький, Л.Грабовський та ін). В доробку автора – понад триста друкованих матеріалів (статті, рецензії, есеї та ін.), опублікованих у вітчизняних та зарубіжних наукових збірниках, часописах (журнали «Музика», «Українська культура», «Літопис Бойківщини» (Україна-США-Канада); газети «Культура і життя», «Українська музична газета»(Україна), «Свобода», «Америка»(США) та ін. В.Грабовський є автором та редактором-упорядником низки книг, посібників та нотно-музичних збірників, серед іншого, збірники, присвячені композиторові В.Барвінському, нотні видання творів Б. Фільц, М.Колесси тощо.

М.Ластовецький – композитор, музикознавець. У його доробку – близько 100 наукових і музикознавчих праць, понад 300 музичних творів. Це – симфонічні полотна, вокальна та інструментальна музика, музика до багатьох театральних вистав, симфонічна поема «Галичина», увертюра «Бойківська», «Елегія пам’яті В.Барвінського», симфонієта «Пам’яті Героїв Крут», вокально-симфонічна сюїта «Верховинці» тощо. Надзвичайно багато у творчості М.Ластовецького є вокально-хорових творів, що є окрасою численних концертів і Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів в Україні і світі. Важливе місце в творчості М.Ластовецького займає фортепіанна музика (сонати, прелюдії, варіації, понад 100 мініатюр тощо). Його зошити «Фортепіанні п’єси для дітей та юнацтва» є яскравим прикладом програмних творів, що вирізняються програмною цілісністю та художньо-естетичною різноплановістю. Твори композитора виконуються на Міжнародному фестивалі «Київ-Музик-Фест». Авторські концерти М.Ластовецького вже стали традиційними, відзначаються високим професіоналізмом. М.Ластовецький – заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України, директор Дрогобицького музичного коледжу ім. В.Барвінського (1984-2015), голова Науково-культурологічного товариства ім. В.Барвінського, доцент Музичного інституту ДДПУ ім І.Франка.

За вагомий внесок у розвиток української музики та творчі здобутки М. Ластовецького нагороджено почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України «За досягнення у розвитку культури і мистецтва», медаллю «Незалежність України» в номінаціях ІХ Міжнародного академічного рейтингу «Золота фортуна», Міжнародною премією ім. С.С.Гулака-Артемовського.

Accessibility menu
Contrast settings
Rozmiar czcionki
Letter spacing
Line height
Obrazki
Font
Reset the settings