Дует «Берегиня» у складі Наталії Цигилик-Чумак та Наталії Гамар – мистецька окраса музичного коледжу імені В. Барвінського

Бандури будять минуле.
Сурми в майбутнє звуть…
Хай віщі тривожні дзвони,
веселі троїсті музики,
бандури і горді сурми
у кожному серці живуть

Ліна Костенко

1

Історію Дрогобицького музичного коледжу імені В. Барвінського, котрий цьогоріч відзначає 75 років з дня свого заснування, творять непересічні творчі особистості, які невтомно плекають підростаючі покоління обдарованої української молоді. Поряд з педагогічною діяльністю, талановиті музиканти та викладачі навчального закладу натхненно займаються творчістю. Створюючи власні високохудожні мистецькі проекти, вони не лише розвивають національне музичне мистецтво, а й зберігають та примножують багаті освітні традиції Дрогобиччини.

Мистецькою окрасою Дрогобицького музичного коледжу імені В. Барвінського є дует бандуристок «Берегиня»у складі Наталії Цигилик-Чумак та Наталії Гамар. Практично жоден знаковий для освітнього закладу концертний захід не відбувається без участі ансамблю, плідна виконавська діяльність якого є яскравим прикладом не лише для студентів, а й для колег-музикантів. Виконавиці не лише вражають широким спектром своїх творчих досягнень на бандурній ниві, а й докладають чимало зусиль для пропагування української культури далеко за межами нашої держави.

Історія створення колективу сягає 2004 року, коли мисткині об’єднали свої творчі зусилля та створили ансамбль з милозвучною назвою «Берегиня». Однак, до створення дуету кожна з його учасниць отримала відмінну професійну освіту та пройшла чималий мистецький шлях, що відіграло важливу роль у створенні та подальшому функціонуванні згаданого ансамблю.

Так, представниця знаного музичного роду Наталія Цигилик-Чумак, отримала початкову музичну освіту в Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернаті імені С. Крушельницької. Спершу навчалась у скрипковому класі,однак маючи відмінний слух та прекрасні вокальні дані, вирішила опановувати бандуру під керівництвом народної артистки України, професора Л. Посікіри. Згодом, було навчання у Львівській державній музичній академії імені М. Лисенка (клас бандури – професор Л. Посікіра, клас вокалу – професор О. Цигилик) та Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені І. Франка (клас вокалу – доцент І. Кліш), де фахова бандуристка, отримала диплом магістра вокалу. Ще будучи студенткою, активно гастролювала в Україні й за кордоном (Данія, Чехія, Угорщина) у якості солістки Народної капели бандуристок «Ягілка», яка від 1979 року функціонує при Центрі дитячої та юнацької творчості Залізничного району міста Львова. Варто зауважити, що сьогодні посаду художнього керівника капели займає мати бандуристки – Ірена Цигилик.

Здобувши за роки навчання прекрасну школу та чималий виконавський хист, 2000 року Н. Цигилик-Чумак розпочала свою педагогічну діяльність в Дрогобицькому державному музичному училищі імені В. Барвінського (сьогодні Дрогобицький музичний коледж імені В. Барвінського), де стала викладачем по класу бандури та вокалу. На сьогоднішній день її гордістю є численні випускники, серед яких лауреати Всеукраїнських конкурсів М.Ляміна, М. Мисько, Н. Ощипко, Х. Бобер, О. Чех, В. Матвеїчева. Вчителями мистецьких шкіл Львівщини стали випускниці класу Н. Цигилик-Чумак, а саме: О. Матіїв, Н. Дяченко, О.Сатур та Л. Бонис. Поряд з викладацькою практикою, мисткиня веде активну творчо-виконавську діяльність як сольна виконавиця, солістка-бандуристка, а також у складі народних ансамблів «Галичани», «Українські візерунки», «Джерела Карпат» та згаданого дуету бандуристок «Берегиня». Також Н. Цигилик-Чумак прикладає чимало зусиль для поповнення виконавського репертуару бандуристів, створюючи численні аранжування та переклади для інструмента. 2009 року у співавторстві з Ю. Чумаком видала навчальний посібник під назвою «Педагогічний репертуар бандуриста-вокаліста «Дзвени, бандуро». Як фахова вокалістка, Н. Цигилик-Чумак є автором кількох статей у наукових виданнях, які висвітлюють проблемні питання вокальної педагогіки.

Таким же насиченим постає творчий шлях учасниці дуету Наталії Гамар (Монастирської), яка закінчила Бориславську ДМШ (клас бандури – І. Вороняк) та Дрогобицьке державне музичне училище (клас бандури – Н. Сторожук). Продовжила навчання бандуристка також, як і її колега, у Львівській державній музичній академії імені М. Лисенка, де спершу вивчала гру на інструменті під керівництвом засновника львівської академічної школи виконавства на бандурі, заслуженого діяча мистецтв України, професора Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка, знаного конструктора бандур – В. Герасименка, а згодом – у заслуженого діяча мистецтв, доцента О. Герасименко. Вокальну майстерність Н. Гамар опановувала у класі заслуженої артистки України, доцента Т. Поліщук. Отримавши ґрунтовну освіту,у 1995 році,бандуристка стала викладачем Дрогобицького державного музичного училища імені В. Барвінського. За двадцять п’ять років педагогічної діяльності вона виховала чималу кількість висококваліфікованих музикантів, серед яких лауреати та дипломанти Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів і фестивалів (М. Мончук, дуету складі М. Дуфанець (бандура) та А. Дяків (гітара), а також ряд педагогів мистецьких шкіл та творчих працівників народних домів дрогобицького регіону (Т. Канюка, О. Міняйло, О. Когут). Варто зазначити, що М. Тепла, яка є однією з випускниць класу Н. Гамар, сьогодні презентує бандурне мистецтво в Німеччині.

Повертаючись до мистецького функціонування бандуристок в рамках дуету «Берегиня», потрібно відзначити, що постійний художньо-творчий розвиток, як основа професійного зростання ансамблю, виявився пріоритетним для його учасниць. Н. Цигилик-Чумак та Н. Гамар вирішили спробувати свої сили в конкурсно-фестивальному русі, що на сучасному етапі став одним з проявів функціонування та пропагування бандурного мистецтва: 2006 року «Берегині» стали лауреатом V-го фестивалю імені Юрія Сінгалевича (Львів); 2007 року – вибороли Гран-прі Всеукраїнського конкурсу виконавців на народних інструментах імені А. Онуфрієнка, що проходив у Дрогобичі; 2008 року – здобули звання лауреатів VII Міжрегіонального фестивалю-конкурсу «Пісні незабутого краю», який відбувся у місті Городок, що на Львівщині; 2011 року – лауреати IV Міжнародного конкурсу «Perpetuum mobile» (Дрогобич). Перемоги в конкурсних змаганнях стали не лише підтвердженням високого професіоналізму дуету в творчо-виконавському аспекті, а й дали можливість музикантам продемонструвати свій мистецький потенціал на міжнародному рівні.

2007 року дует здійснив запис компакт-диску з однойменною назвою «Берегиня», до якого увійшли твори світової та української класики, а також народні пісні. Окрім презентованих на диску композицій в репертуарі дуету бандуристок присутні твори зарубіжних класиків (Дж. Верді, А. Вівальді, Ф. Шопена, Ж. Льойє, Л. Боккеріні, Ж. Бізе, Дж. Карбонеллі, Ж. Офенбаха) у власних перекладеннях, музика сучасних авторів (В. Івасюка, В. Власова, І. Кушплера, І. Поклада, О. Герасименко, М. Стецюна, І. Соневицького, В. Квасневського) та численні обробки українських народних пісень авторства О. Герасименко, Ю. Чумака, Н. Цигилик-Чумак, Н. Гамар та ін. Зауважимо, що особливою популярністю в шанувальників колективу користуються твори, що мають яскраво окреслену народну основу. У майстерному виконанні бандуристок вони мають здатність торкатися найпотаємніших струн людської душі.

2

Ансамбль у складі Н. Цигилик-Чумак та Н. Гамар є постійним учасником обласних та загальноміських (Дрогобич, Трускавець, Стебник, Борислав, Моршин, Східниця) заходів. Неодноразово своїм мистецтвом «Берегині» вшановували знакових для українського народу особистостей, а саме Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українку, С. Бандеру та інших, прикрашали своєю участю концертні програми присвячені відзначенню різноманітних державних свят.

Також бандуристки є членами Національної спілки кобзарів України та активно беруть участь у її діяльності.

Презентуючи бандуру, як повновартісний європейський інструмент, бандуристки є невтомними пропагандистками української культури не лише в Україні, а й далеко за її межами. Звичними для мисткинь стали гастрольні поїздки до Польщі, Латвії, Чехії та Німеччини, під час яких вони щоразу невтомно доносять до слухачів глибинну самобутність і чаруючу милозвучність прадавнього українського інструменту. Вражаючою є кількість польських міст, які, починаючи від 2005 року відвідали з концертними виступами «Берегині». Серед них: Тарнув, Радимно, Глівіце, Дембно, Велічка, Сосновєц, Радомско, Єнджеюв, Ясло, Скочув, Пщина, Кросно, Гіжицко, Битів, Щецин, Єлєня Ґура, Ґурово-Ілавецке, Остшешув, Улюч, Лєгніца та ін.

Також бандуристки є частими гостями мистецьких заходів, що проходять за кордоном під назвою «Дні української культури».

234

Варто відзначити, що 2012 року мисткині долучилися до знаменної події, а саме – відкриття в польському місті Битів вулиці імені кардинала Йосипа Сліпого.

Впродовж 2013–2014 років учасниці дуету двічі відвідали з концертами столицю Латвії – місто Ригу. Вони виступали в урочистостях з нагоди святкування Дня незалежності Латвії.

57

За участь у святковій академії, присвяченій відзначенню 200-тих роковин від дня народження Т. Шевченка та за вагомий особистий внесок в збереженні української культури та розвитку української діаспори в Латвії, бандуристки були нагороджені Почесною грамотою Об’єднання українських товариств Латвії.

8

Маючи чітку громадянсько-патріотичну позицію, Н. Цигилик-Чумак та Н. Гамар повсякчас спрямовують свою педагогічну та мистецьку діяльність на формування й утвердження національної свідомості підростаючого покоління. 2017 року бандуристки двічі відвідали Схід України, де з допомогою мистецтва бандури, як оригінального та неповторного надбання українського народу, дарували слухачам неперевершену атмосферу українства. В січні, в межах суспільної діяльності ГО «Дрогобич SOS – допомога армії», побували в Авдіївці, де поряд з іншими митцями Дрогобиччини взяли участь в концертних програмах, які були організовані для українських захисників, а вже в грудні, в рамках програми Львівської обласної ради «Український Донбас», вони відвідали Сєверодонецьк і Рубіжне.

910

Дует «Берегиня» вражає слухачів майстерним поєднанням голосів. Міцне ліричне сопрано Н. Цигилик-Чумак та оксамитовий альт Н. Гамар, в ансамблевому звучанні бандуристок виявляють дивовижну спорідненість та гармонійність. Однією з особливостей виконавської діяльності колективу, є технічна довершеність виконавиць у поєднанні інструментального звучання львівської та чернігівської бандур. Яскравий і сріблястий тембр «Львів`янки» (Н. Цигилик-Чумак) та об’ємний і глибокий голос концертного інструмента виготовленого на Чернігівській фабриці музичних інструментів (Н. Гамар), створюють багату звукову та темброву палітру, яка проявляється в особливому та непідробному відтворенні дуетом інструментального супроводу виконуваних композицій.

12

Відчутною є зіграність та досконале почуття ансамблю, які допомагають бандуристкам не лише вміло інтерпретувати та відтворювати найтонші нюанси характеру та стилю музики, а й виразно демонструвати драматургічну канву вокально-інструментальних творів.

У контексті висвітлення творчо-виконавської діяльності ансамблю, варто згадати й ошатні українські строї, в яких учасниці колективу презентують своє мистецтво численній українській та зарубіжній публіці. Майстерно підібрані оригінальні концертні костюми «Берегинь» довершують їх сценічний образ та акцентують увагу на творчій індивідуальності та самобутності колективу. Хочеться відзначити, що зрідка бандуристки обирають більш демократичний та сучасний стиль концертного одягу, а саме, вдало поєднують традиційну для українського народу вишиванку з джинсами. Часто метою такого поєднання є бажання виконавиць, ще й з допомогою візуального сприйняття, залучити до кола шанувальників бандурного мистецтва якомога більшу кількість молодіжної аудиторії.

14

Сьогодення спонукає сучасних бандуристів вирішувати завдання, які полягають не лише у відродженні, збереженні та примноженні народних мистецьких традицій, а й у віднайденні нових форм презентації мистецтва. Не став винятком і дует «Берегиня». Доволі часто виконавиці майстерно суміщають звучання своїх бандур з сопілкою та наєм, у виконанні заслуженого артиста естрадного мистецтва України Василя Гамара, а також виконують твори в супроводі баяна лауреата численних Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів Юрія Чумака. Епізодичне залучення згаданих музичних інструментів не тільки збагачує звукову образно-художню палітру творів, а й додає у виконавську творчість ансамблю нові колористично-тембральні барви, допомагає виконавцям майстерно втілювати в життя оригінальні авторські ідеї.

3

Підсумовуючи, варто відзначити, що репрезентована різноманітною за стилями i жанрами музикою як минулих епох, так i композиторів сьогодення, оригінальна творчо-виконавська діяльність дуету бандуристок «Берегиня», є вагомим внеском у справу утвердження та популяризації ансамблевого виду виконавства на бандурі, як в Україні так і за її межами. Чималі мистецькі здобутки та плідна педагогічна діяльність учасниць колективу є запорукою безперервності творчого процесу, що спрямований на виховання молодих талановитих музикантів, які в подальшому стануть гордістю Дрогобицького музичного коледжу імені В. Барвінського та продовжать наповнювати невичерпну мистецьку скарбницю українського народу.

Оксана Бобечко,

кандидат мистецтвознавства, доцент Дрогобицького державного

педагогічного університету імені Івана Франка,

член Національної спілки кобзарів України

3456

Accessibility menu
Contrast settings
Rozmiar czcionki
Letter spacing
Line height
Obrazki
Font
Reset the settings