У вінок шани митцю
Віктор Григорович Чумак – Заслужений працівник культури України, Заслужений артист естрадного мистецтва, викладач-методист Дрогобицького музичного коледжу ім. В. Барвінського з 1977р., понад 30 років – голова циклової комісії «Народні інструменти», багатолітній голова методоб’єднання баяністів-акордеоністів Львівщини, учасник «Прикарпатського дуету баяністів» спільно з Сергієм Максимовим.
Любов до музики у юного Віктора Григоровича була настільки сильною, що не пройшовши по конкурсу у Дрогобицьке музичне училище, він прочитав оголошення в газеті про додатковий набір в музичне училище м. Березняки, що на Уралі, і самостійно полетів поступати у цей заклад. Під час навчання в цьому музичному училищі, в класі викладача Бистрих О.М., був нагороджений грамотою за виконавську майстерність на конкурсі виконавців на народних інструментах серед музичних училищ Уралу.
Згодом закінчив Уральську державну консерваторію ім. М.П.Мусоргського (клас професора Трофімова А.Я.).
Трудовий шлях розпочав у Трускавецькій музичній школі, а згодом у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка. Після закінчення консерваторії в 1977 р. В.Чумак починає працювати в Дрогобицькому музичному училищі. Поруч з педагогічною діяльністю проявив себе як яскравий концертний виконавець. Щорічно давав сольні концерти в багатьох містах області. Як акомпаніатор працював в Народному ансамблі пісні і танцю “Трускавчанка”, у складі якого побував з гастрольними поїздками в Білорусії, Росії, Польщі, Франції.
Активно співпрацював з товариством «Україна» (Київ), яке займалось зв’язками з українцями за кордоном. В час, коли країна була під «залізною завісою» в рамках такої співпраці відбулись ряд гастрольних поїздок спільно з солістами провідних театрів країни.
В 1985 р. В.Чумак у складі творчої мистецької делегації із солістами державного академічного театру опери і балету ім. І.Франка з заслуженими артистами України Степаном Степаном, Ніною Тичинською та солістами Чернівецької та Ялтинської державних філармоній побував з гастрольною поїздкою у США (м. Нью-Йорк, Філадельфія, Детройт, Пітсбург, Клівленд); та Канади (м.м. Оттава, Монреаль, Торонто), де мав ряд концертів, серед яких і концерт в Штаб-квартирі ООН. Зокрема про цю подію в часописі “Львівська правда” повідомлялося:
“Вечір в Штаб-квартирі ООН”.
Нью-Йорк, 5 листопада (РАТАУ). Святковий вечір відбувся в секретаріаті ООН. На ньому були присутні представники держав-членів ООН, співробітники секретаріату Організації Об’єднаних Націй.
На вечері виступили майстри мистецтв України: заслужені артисти республіки, солісти Львівського державного академічного театру та балету ім. І.Франка С.Степан і Н.Тичинська, заслужений артист республіки, соліст Кримського обласного українського музично-драматичного театру Н.Бондаревський, викладач Дрогобицького музичного училища В.Чумак. В програмі прозвучали мелодії радянських композиторів, українські народні пісні, арії з опер”.
В 1989 році В.Чумак бере участь у Лемко-фестивалі у складі делегації з заслуженими артистами України Галиною Гавриш та Олександром Телігою в США (м. Нью-Йорк). Часопис “Львівська правда” так і відзначає цю подію:
“Ювілейний фестиваль Лемків США”.
Нью-Йорк. Ювілейний фестиваль, присвячений 60-й річниці заснування Лемко-союзу – громадської організації етнічних груп українців США – відбувся в парку “Лемко-резорт”. В великому концерті прийняли участь представники делегації з України – солісти Львівського державного театру опери і балету ім. І.Франка Галина Гавриш, Олександр Теліга і баяніст, викладач Дрогобицького музичного училища Віктор Чумак.
В 1993 році В.Чумак приймає участь у фестивалі “Дні Канади” (м. Торонто, Канада) разом із заслуженою артисткою України, солісткою Київського театру оперети Ольгою Камінською та заслуженим артистом України, солістом Тернопільської філармонії Ярославом Лемішком.
В 1994 р. – участь в Лемко-фестивалі у складі з цими ж артистами (м.Нью-Йорк, США).
У 1982 р. в Дрогобицькому музичному училищі зійшлися двоє молодих виконавців, педагогів: Віктор Чумак та Сергій Максимов. З того часу дует займається великою концертною діяльністю, щорічно відбувається велика кількість концертів в містах України (Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль і т.д.), в тому числі у Київській та Львівській музичних академіях.
Учасники дуету неодноразово перебували в Києві на факультеті підвищення кваліфікації, де в них і склались теплі стосунки з професорами Національної музичної академії ім.П.Чайковського М.Різолем та М.Давидовим.
Перше серйозне визнання прийшло незабаром. В 1988 р. Міністерством культури України був організований та проведений Республіканський конкурс виконавців на народних інструментах у м. Івано-Франківську. Поруч з солістами приймали участь і ансамблі. Конкурсні змагання складалися з трьох турів: двох відбіркових і фінального. Журі обрало переможцем Прикарпатський дует баяністів. Вони стали лауреатами першої премії. У 1995 році Прикарпатський дует бере участь у міжнародному конкурсі баяністів-акордеоністів в м. Ржев (Росія) і теж стає лауреатом першої премії. Вже маючи великий сценічний досвід цей колектив спробував свої сили на найпрестижнішому конкурсі «Дні гармоніки» у м. Клінгенталь (Німеччина), де став дипломантом. Згодом німецька преса відзначила дует за його поважність, естетику та елегантність, а матеріал у газетах вийшов з фотографією саме цього дуету.
В 1990 р. Всесоюзна фірма грамплатівок “Мелодія” у Москві випустила платівку В.Чумака та С.Максимова під назвою “Прикарпатський дует баяністів”. На той час «Мелодія» була єдиною в країні державною організацією з масового виробництва та розповсюдження фонограм, а її записи експортувались у понад 90 країн.
Протягом творчого життя дуету, а це понад тридцять років, відбулись безліч гастрольних поїздок Польщею, Німеччиною, Англією, Австрією, Італією, Канадою, США. Успіх цього творчого тандему був збудований в першу чергу на чудових людських відносинах між його учасниками – Віктором Чумаком та Сергієм Максимовим, адже вони на сцені жили і творили разом.
Після серії концертних виступів у Польщі, за пропозицією їх організаторів у м.Тарнові було видано авторський збірник Віктора та Юрія Чумаків «Танці і мелодії польські в аранжуванні для двох акордеонів». Також у Дрогобичі на сьогодні вийшла друком серія навчально-педагогічних збірників «З репертуару Прикарпатського дуету баяністів» і цим нотним та методичним матеріалом послуговуються музиканти України та Європи.
Для участі у фольклорному фестивалі у м. Вінніпег (Канада) для особистого виконання В. Чумаком була написана обробка лемківської пісні «Кедь ми прийшла карта». Проте вона настільки припала до душі слухачам, що була включена до педагогічного репертуару як студентів, так і концертних виконавців. Згодом Сергій Максимов зробив аранжування для дуету баяністів та оркестру народних інструментів і цей твір вийшов друком. На прохання викладачів та студентів продовжити цю роботу Віктор Григорович зробив ще одні «Варіації на тему української народної пісні Ой, при лужку, при лужку», а Сергій Вікторович – відповідне аранжування.
Вся виконавська діяльність Чумака Віктора була завжди тісно пов’язана з педагогічною та адміністративною.
Будучи чудовим організатором, активно пропагував свій інструмент, шляхом проведення різноманітних семінарів, фестивалів, конкурсів у коледжі, та спільно з колегами з Дрогобицького університету та Львівської музичної академії. Це і обласні заходи, і Всеукраїнські конкурси ім. А. Онуфрієнка в коледжі, і співпраця з оргкомітетом Міжнародного конкурсу «Perpetuum mobile», робота у журі таких форумів, майстер-класи, лекції, методичні допомоги.
Він виховав величезну когорту музикантів-виконавців, майбутніх викладачів мистецьких шкіл та вищих навчальних закладів, лауреатів численних Всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Сьогодні циклову комісію «Народні інструменти» нашого коледжу очолює колишній випускник, Заслужений артист естрадного мистецтва Василь Гамар; завідувач кафедри народних інструментів Дрогобицького університету ім. І. Франка – кандидат педагогічних наук, доцент Андрій Душний; директор Великолюбінської дитячої школи мистецтв – Заслужений працівник культури України Мар’ян Паньків; викладач Львівського музичного коледжу ім. С. Людкевича та музичної школи №5 м. Львова – Наталія Федина; викладач Самбірського коледжу культури і мистецтв – Микола Головчак; нашого коледжу – Наталія Гатайло-Мазур. Знайшов себе у естрадній музиці Роман Дольний, який заснував та є керівником музичного гурту «Перебендя». Дуже тішився Віктор Григорович здобутками свого випускника на духовній ниві о. Ігоря Корицького, який служить сьогодні українській громаді у м. Сан Ремо (Італія). У його робочому кабінеті, який став другою домівкою протягом більше 40 років, на стінах, мабуть, немає вільного місця для грамот, подяк, нагород як його особистих так і студентів класу.
Восени 2018р., маючи проблеми зі здоров’ям, він повіз студентів свого класу Михайла Яворського та Мар’яна Філя у складі дуету акордеоністів, на міжнародний конкурс баяністів-акордеоністів «Citta di Lanciano» (Італія), де хлопці здобули перемогу. Згодом Мар’ян вступив у Львівську музичну академію по класу композиції, а Михайло продовжив здобувати освіту у Дрогобицькому університеті, паралельно розпочавши трудовий шлях у дитячій музичній школі.
І у кожній такій школі Львівщини, і не лише її, працюють випускники Віктора Чумака різних років, передаючи дітям усі знання і вміння, отримані в класі свого Вчителя. Проте, було б несправедливо обмежитись лише учнями класу, оскільки Віктор Григорович був правдивим батьком для усіх студентів відділу, у кого б вони не навчались.
Проте з особливим трепетом та любов’ю в останні роки Віктор Григорович віддавався урокам зі своїми онуками – Віталієм та Владиславом. Віталій – лауреат численних Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, зокрема у Італії, Польщі. Латвії, Литві, – сьогодні студент Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, а Владислав є учнем школи педагогічної практики і вже готується до вступу у Дрогобицький музичний коледж, проте є переможцем кількох обласних та Всеукраїнських конкурсів.
Тож його зірка не згасла, а його справу продовжать майбутні покоління молодих музикантів, які збережуть світлу пам’ять про світлу Людину.
Ю.В.Чумак
