1500 кілометрів, гарячий чай і Луганщина «зустрічай!»

У прохолодному листопаді відбувся проект «Мистецтво без меж». Вже вдруге відбувається культурний обмін студентської молодів рамках програми «Змінимо країну разом» між Сєвєродонецьким та Дрогобицьким музичними коледжами. Ось як згадують про це щасливі учасники.
Незвідана і далека дорога була насичена теплими розмовами, гарячим чаєм і трішки стомленими, але щирими усмішками студентів, які стали учасниками проекту.
У місті Лисичанськ нас привітно зустріли Марина Яворська – директор Сєвєродонецького музичного коледжу культури і мистецтв ім. С. Прокоф’єва та студенти навчального закладу. І хоча надворі було темно і холодно, у нашій маршрутці лунали жарти і сміх, які не давали місця тривозі в наших серцях. Дорогою до готелю ми вже перезнайомились і відчули себе у дружній творчій родині! У процесі спілкування цікавились студентським життям коледжів, спеціальностями і подальшими планами.
Насичений тиждень творчої інтеграції – видався нам як одна мить. Концерти, репетиції, лекції, екскурсії до центру народної творчості, театру, на художні виставки. Вільна хвилинка знаходилася лише після вечері. Це був час, можливо не запланований, але такий потрібний нам, студентам, коли ми могли в невимушеній обстановці говорити, слухати музику і навіть сперечатися.Ми зрозуміли, що нас цікавлять одні теми – студентське цікаве життя, пари, сесія, іспити, сучасні події та історичні сторінки України.Одним словом, ми отримували задоволення від кожнісінького моменту, проведеного разом. Ми не відчували величезної географічної відстані, але щоб це зрозуміти, її треба було подолати.
Своїм друзям Сєвєродонецького коледжу ми привезли власні творчі роботи, присвячені відомим композиторам Галичини різних епох і стилів, а також знайомили слухачів з історією рідного міста Дрогобича. Ми сердечно дякуємо щирим слухачам – студентам і викладачам за їх активність в дискусіях і бажанні знати більше про митців нашого регіону. У творчому спілкуванні наші колеги ділились своїм професіоналізмом, креативом і позитивом.
Цей тиждень був ще однією яскравою сторінкою в нашій книзі під назвою «Студентське життя». Вона буде гріти своїм теплом нашу пам’ять ще дуже-дуже довго. Найсумнішим моментом, який, здавалося, тривав вічність, було прощання. Хотілося плакати, але позитив, який наповнив нас за цей тиждень, утримував наші емоції. Тому ми не кажемо «прощавайте», а говоримо один одному «до зустрічі».
Дякуємо нашим новим талановитим, щирим і добрим товаришам із Сєвєродонецька за неймовірні миті творчого спілкування, маленькі пригоди і теплі спогади. Сподіваємося, що ще не раз будемо мати цю чудову можливість бути разом. Висловлюємо щирі слова подяки нашим викладачам Ларисі Соловей, Олександрі Дмитрієвій, Зоряні Лельо у підготовці презентацій, всім організаторам заходу, які втілили цей задум в реальність. Дякуємо нашому директору Юрію Чумаку, який повірив в нас, включивши у цей проект і ми щасливі, що стали частинкою, «ниточкою» у зшиванні нашої країни, до єднання Сходу і Заходу, Бойківщини і Слобожанщини.