Микола Філаретович Колесса – живе обличчя історії

6 грудня за новим церковним календарем згадують одного з найбільш шанованих святих – Миколая Чудотворця. І саме цього дня відзначаємо 120-річчя від дня народження Миколи Колесси (1903-2006), видатного композитора, диригента, педагога, Героя України.

Миколі Колессі судилося прожити яскраве життя тривалістю…понад століття, він помер на 103-му році. Його називали «сином століття», він був живою легендою нашої культури, одним із найвидатніших львів’ян усіх часів і справжнім свідком епохи.

Родовід славетної української музичної династії Колесс сягає першої половини ХІХ століття. Адже прадідом Миколи Колесси був відомий український музичний діяч і композитор, священник Іван Лаврівський, представник «перемишльської композиторської школи». Батько – Філарет Колесса, знаменитий фольклорист, етнограф.

Микола Колесса – племінник всесвітньо відомого оперного співака Модеста Менцинського, кузен піаністки Любки Колесси, похресник Миколи Лисенка (названий на честь класика української музики Миколою за натхненним бажанням самого Лисенка).

За порадою батьків М.Колесса вступає на медичний факультет Ягеллонського університету у Кракові, де навчається з 1922 по 1923 рік. Саме у Кракові, під враженням почутої на концерті Дев’ятої симфонії Людвіга ван Бетховена, майбутній композитор остаточно вирішує присвятити своє життя музиці.

Філарет Колесса обрав місцем навчання сина Прагу, місто, в якому виступали все­світньовідомі співаки, піаністи, диригенти. Сім років Прага була для Миколи Колесси містом натхнення. Він закінчив Празьку консерваторію по класах композиції та диригування і філософський факультет Празького університету, де слухав видатні лекції з музикознавства Зденека Неєдли, а з композиції удосконалювався в Школі вищої майстерності у професора Вітезслава Новака.

Пізніше, по приїзді до Львова приєднався до колективу свого славетного колеги Василя Барвінського і став викладачем музично-теоретичних дисциплін та диригування Вищого Музичного інституту ім. М. Лисенка. Паралельно активно виступав як блискучий диригент із симфонічними оркестрами Львівської філармонії, Театру опери та балету. Водночас був художнім керівником і головним диригентом хорової капели «Трембіта».

Саме Миколі Колессі випала честь стояти за диригентським пультом прем’єрного виконання Фортепіанного концерту Василя Барвінського, солістом якого виступив учень Барвінського – Роман Савицький.

У 1956- 1965 рр. Микола Колесса був ректором Вищого Музичного інституту ім. М. Лисенка, який нова влада перейменувала на державну консерваторію, зробив багато для збереження української музичної культури.

Композитор залишив по собі багату і цікаву творчу спадщину: дві симфонії, «Українська сюїта», «Симфонічні варіації», сюїти «В горах»,«Лемківське весілля», фортепіанні твори «Картинки Гуцульщини», «Три коломийки», «Гуцульський прелюд», «Про Довбуша», хори й солоспіви на вірші Лесі Українки, Івана Франка, Ліни Костенко. Упорядкував збірники народних пісень Волині, Полісся та інших регіонів України.

Засновник західноукраїнської диригентської школи, Микола Колесса виховав цілу плеяду диригентів зі світовим іменем, серед них Степан Турчак, Іван Гамкало, Юрій Луців, Євген Вахняк, Тарас Микитка, Богдан Антків, Роман Филипчук, Ярема Колесса. Його підручником «Основи техніки диригування»і сьогодні користуються студенти всіх навчальних закладів.

Миколі Колессі, першому з українських композиторів присвоєно звання «Герой України» за визначні заслуги перед Українською державою.

«Він – людина, перед очима якої проминуло ціле століття, митець, який спілкувався з особистостями, що вже давно стали історичними. Його ім’я – на сторінках енциклопедій і підручників, його твори – в репертуарі музикантів багатьох поколінь. Микола Філаретович Колесса – живе обличчя історії», –Лідія Мельник, доктор мистецтвознавства, професорка кафедри композиції Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка.

Лариса Соловей,

викладач ДМФК ім.В.Барвінського

Налаштування доступності
Налаштування контрасту
Розмір шрифту
Міжбуквенний інтервал
Міжстрочний інтервал
Зображення
Шрифт
Скинути налаштування