Микола Ластовецький: дух творчості на перетині віків

Гортаючи сторінки історії Дрогобицького музичного коледжу імені В. Барвінського, слід вирізнити ключову постать Миколи Адамовича Ластовецького –творчої особистості, багатолітнього директора, який керував закладом впродовж тридцяти років.

Композитор за фахом, Микола Ластовецький – заслужений діяч мистецтв України, член Національної Спілки композиторів України, член музично-фольклористичної секції НТШ, член Спілки театральних діячів України, лауреат міжнародної премії ім. С. Гулака-Артемовського, голова науково-культурологічного товариства імені В. Барвінського, доцент кафедри музикознавства та фортепіано Інституту музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка, композитор, музикознавець, педагог, музично-громадський діяч.

Закінчивши школу із золотою медаллю й вагаючись у виборі фахового вектору між музикою та математикою, митець спершу обирає навчання в Хмельницькому технологічному та Львівському політехнічному інститутах. Але велика любов до музики, яскраве музичне обдарування, а також цілеспрямованість, твердий характер і внутрішня харизма, стали підґрунтям для остаточного професійного вибору, вони визначили його «музичну долю».

Протягом 1971 – 1976 років, він навчався у Львівській державній консерваторії імені М.В. Лисенка по класу композиції у випускника Празької консерваторії, професора Романа Сімовича, яку теж закінчив з відзнакою. Серед іменитих педагогів М. Ластовецького – С. Людкевич, А. Кос-Анатольський, О. Теплицький, В. Флис, Я. Якубяк, Е. Кобулей.

Блискуче закінчивши навчання з симфонічною поемою з символічною назвою «Львів» («Галичина»), за скеруванням та волею долі, молодий фахівець їде до Дрогобича. З цього часу його життєвий шлях і активна творча діяльність тісно пов’язані з музичним училищем.

Із 1976 р. Микола Адамович працює викладачем музично-теоретичних дисциплін, з 1979 р. – головою циклової комісії теорії музики, а з 1984 по 2015 рр. – директором навчального закладу. Саме він у 1995 р. виступив ініціатором присвоєння навчальному закладу імені українського композитора Василя Барвінського з нагоди 50-річчя від дня заснування закладу та відкриття кімнати-музею В. Барвінського.

Впродовж тривалого періоду керівництва великим викладацько-студентським колективом Микола Ластовецький вдало та органічно поєднував різні амплуа діяльності, серед яких – педагогічний досвід, науково-дослідницькі напрацювання, творчі композиторські здобутки, адміністративно-господарську та навчально-виховну роботу тощо. Універсалізм його діяльності тісно пов’язаний з особистими рисами характеру М. Ластовецького, серед яких – інтелігентність, доброзичливість, щирість, відвертість, толерантність, повага до навколишнього оточення, доброта, людяність, індивідуальний підхід, але, разом з тим, висока ерудиція, професіоналізм, рішучість, обов’язковість і вимогливість до себе та колег.

В адміністративній роботі М. Ластовецький продовжив традиції попередніх директорів – Романа Гітліна та Романа Пукаса й заклав фундамент перспективних напрямків розвитку навчального закладу. Запроваджуючи інноваційні напрямки освітнього розвитку, він значно модернізував навчально-виховний процес, заохочуючи підлеглих до застосування на практиці передових методик викладання, активнішого використання комп’ютерних технологій.

Про високий рівень організації навального процесу свідчать рейтингові відзнаки роботи колективу, зокрема: Почесний диплом національної презентаційно-рейтингової програми «Визнання року – 2010», Міжнародного партнерства «Діловий імідж України» (2010), Диплом Третьої Загальнонаціональної громадської акції «Флагмани освіти і науки України» (2011) та ін.

М. Ластовецький очолював мистецькі делегації та виступи творчих колективів навчального закладу в Україні та за кордоном – зокрема, в Румунії, Польщі, Англії, Австрії, Канаді.

Вагома й багатогранна композиторська діяльність М. Ластовецького потребує окремої дослідницької уваги. В його доробку – симфонічна, вокально-інструментальна, хорова, фортепіанна та камерно-інструментальна музика, також твори для театру. Левова частка творів характеризується міцною опорою на український народно-пісенний фольклор. Слід підкреслити, що цінність його творів полягає й у тому, що вони отримують практичне застосування у навчально-виховному процесі та концертній практиці.

Окремої уваги заслуговує фортепіанна творчість, основу якої складають п’ять зошитів «П’єс для дітей та юнацтва», що вийшли друком протягом останнього десятиліття. Це унікальний хрестоматійний методико-педагогічний матеріал, який в роботі активно використовують викладачі як ДМШ, так і ЗВО, оскільки він розрахований на різний рівень підготовки піаністів, передбачає розвиток різних видів техніки, образного сприйняття, асоціативного мислення, пізнання жанрових особливостей та стилів музики.

Актуальні події перших років Незалежності України отримали творче втілення у двох присвятних кантатах мистця: «Повернення Юрія Дрогобича» (на вірші Р. Пастуха та Ф. Малицького), написану до відкриття пам’ятника відомому вченому Юрію Котермаку, та «Пісні про Чорновола» (на вірші М. Шалати), створеній з нагоди присвоєння імені видатного політика міській центральній бібліотеці.

М. Ластовецький активно співпрацює з обласним театром ім. Ю. Дрогобича, написав музику до майже тридцяти вистав, які були представлені на різних театральних сценах країни. З-під пера маестро отримали своєрідне хорове прочитання поезії Лесі Українки та Івана Франка. Вони посіли достойне місце в репертуарі художніх колективів. Більшість творів М. Ластовецького вийшли друком, серед яких і методичні посібники: п’ять зошитів «Фортепіанних п’єс для дітей та юнацтва», дві збірки «Жниварських пісень», вокально-хорові твори – два великі цикли для жіночого складу на слова Лесі Українки, для чоловічого складу на слова Івана Франка. Музика М. Ластовецького звучить у програмах багатьох фестивалів та конкурсів і задіяна в педагогічному процесі як в Україні, так і за кордоном.

Як науковець, М. Ластовецький бере активну участь у міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, досліджуючи в наукових розвідках творчість М. Лисенка, С. Людкевича, М. Колесси, В. Барвінського, Б. Фільц та інших, редагує і рецензує підручники та посібники. Відомості про М. Ластовецького та його творчість вміщені у різних довідкових та енциклопедичних виданнях. Його композиторський доробок широко висвітлюється в наукових дослідженнях та розвідках музикознавців, у періодичній пресі та інтернет-джерелах.

Впродовж багатолітньої плідної праці за значні успіхи та творчі здобутки Микола Адамович нагороджений численними відзнаками високого рівня – почесними грамотами, подяками та медалями, серед яких: Подяка Єпископа Самбірсько-Дрогобицької єпархії Юліана Вороновського за кантату «Псалми Давида» для солістів, мішаного і дитячого хорів та симфонічного оркестру з нагоди 2000-літгя від Різдва Христового, Почесна відзнака Міністра культури і мистецтв України «За досягнення у розвитку культури і мистецтв»; медаль «Незалежність України» в номінації ІХ міжнародного академічного рейтингу «Золота Фортуна»; відзнака міського голови м. Дрогобича «За заслуги перед містом Дрогобичем»; Почесна грамота «Золотого Фонду Бойківщини»; Почесні грамоти Міністерства культури України та ін.

Нині, крім композиторської діяльності, М. Ластовецький займається педагогічною роботою, запалюючи серця студентів жагою до знань та невпинно плекаючи нове покоління талановитих професійних музикантів. Отож, власним прикладом і досягненнями вихованців, Микола Ластовецький творить нову знаменну сторінку в історії українського музичного мистецтва, освіти, наукової думки та в національній палітрі у контексті світової європейської культури.

Зоряна Лельо,

викладач ДМК імені В.Барвінського