Сторінки пам’яті Ярослава Бодака (1934-2016)

Цьогоріч виповнюється 5 років як відійшов у вічність Ярослав Антонович Бодак (17 лютого 2016 р.) – український музикознавець, педагог, етномузиколог, дослідник лемківської культури та історії, член Національної спілки композиторів України, магістр педагогічної освіти.

А ще, надзвичайно скромна, інтелігентна, доброзичлива і щира людина, яка здобула заслужену шану і авторитет серед студентів, колег, митців України.

Ярослав Антонович прожив тривале і нелегке життя, мужньо переносив усі труднощі, які випали на його долю.

Народився Я.Бодак 13 квітня 1934 року в лемківському селі Вапенне Горлицького повіту, Краківського воєводства (Польща) у багатодітній інтелігентній сім’ї. Любов до музики передалася Ярославові від батька, талановитого народного скрипаля, регента церковного хору. Саме завдячуючи батькові, Ярослав підбирає на слух мелодії, опановує техніку гри на скрипці.

У 1945 році родину Бодаків виселили із Лемківщини і депортували у Луганську область (село Біла Гора Лисичанського району). Певний час проживали на Тернопільщині, згодом перебираються у Борислав.

Навчається Я.Бодак у Дрогобицькому нафтовому технікумі, стає студентом-заочником Московського інституту нафти й газу. Працює у нафтовій промисловості міста Борислава.

У 1958 році Ярослав вступив на фортепіанний відділ вечірньої Бориславської му­зичної школи. Йому пощастило навчатися у прекрасного фахівця-педагога Ірини Яківни Маркевич (дівоче прізвище Миколаєвич) (1912-2003). Серед її вихованців і викладачі нашого коледжу – Марія Бринич, Олександра Дмитрієва.

Любов до музики, вроджений музичний талант, підтримка викладача скерували його до здобуття професійної музичної освіти у Дрогобицькому музичному училищі (1962-1966). З відзнакою закінчує два відділи – диригентсько-хоровий та музично-теоретичний.

У 1967–1972 роках, за порадою композитора А.Кос-Анатольського, Ярослав Антонович навчається на композиторському відділі Львівської державної консерваторії ім.М.Лисенка, яку закінчує з відзнакою. Доля звела його з відомим фольклористом, етномузикологом Володимиром Гошовським, в класі якого Ярослав навчався. Дипломна робота «Лемківське весілля на Горличчині» під керівництвом В. Гошовського, була удостоєна Першої премії і золотої медалі на Всесоюзному конкурсі студентських наукових робіт у Москві. Дослідження молодого науковця привернуло увагу відомого композитора Мирослава Скорика, який рекомендував видати її окремою науковою працею у галузі етномузикознавства.

Майже півстоліття (1967-2016) Я. Бодак незмінно працював викладачем музично-теоретичних предметів у Дрогобицькому музичному училищі (тепер – музичний фаховий коледж імені Василя Барвінського). Викладач-методист, завідувач відділу теорії музики.

Надзвичайно висока ерудиція, вроджена інтелігентність, навіть шляхетність, самовідданість справі, чудова природна і вихована музикальність, зацікавленість всім, що оточує людину, поважливе ставлення до своїх колег та учнів – це далеко не всі особистістні риси, якими природа щедро наділила цю розумну і добру людину.

Учні Ярослава Антоновича стали викладачами мистецьких закладів, відомими музикантами, музикознавцями, вченими, які працюють у різних престижних музичних закладах в Україні та за кордоном. Серед його учнів: Ольга Бенч – кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений діяч мистецтв України, народна артистка України, ректор Київської дитячої академії мистецтв; Богдан Сюта – музикознавець, піаніст, педагог і композитор, член НСКУ, доктор мистецтвознавства, професор НМАУ, проректор Київської академії мистецтв,лауреат премії ім. М.В.Лисенка; Володимир Сивохіп – хоровий диригент, педагог, генеральний директор Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика, заслужений діяч мистецтв України; Роман Стельмащук – кандидат мистецтвознавства, композитор, викладач Львівської державної музичної академії. І майже всі викладачі музично-теоретичного відділу коледжу ім. В.Барвінського.

Я.Бодак – автор програм, підручників і посібників з музичної літератури та фольклору для викладачів початкових і середніх та вищих навчальних закладів культури і мистецтв України.

Як відомий етномузиколог, активно приймає участь у міжнародних форумах, науково-практичних конференціях із проблем етномузикознавства, історії музики. Його доповіді викликали велике зацікавлення науковців, істориків, етнографів.

Учень видатного етномузиколога Володимира Гошовського, Бодак поставив перед собою складне завдання зберегти бодай частку Лемківщини, субетнічної гілки українського народу. Все життя він збирав і досліджував традиційну музичну творчість лемків у контексті її місця в українському фольклорі крізь призму сучасної етномузикології. Він зібрав більше тисячі зразків, 660 пісень різних жанрів із території колишньої Лемківщини записано від лемківської співачки Анни Драган (1903-1986), яка після депортації проживала в Бориславі. Ці пісні стали основою його унікального дослідження «Лемківщина моя мила… Пісні Анни Драґан з галицької Лемківщини». Ольга Бенч, рецензент цієї унікальної фундаментальної праці, визначає її високу наукову цінність, важливим «живим» документом культурної традиції лемків. Уперше в українській фольклористиці авторові вдалось здійснити повний запис лемківського народного весілля з описом весільних традицій, звичаїв, обрядів, що є вагомим внеском не тільки в дослідження лемків­ського, а й загальноукраїнського національного фольклору.

Музикознавчі праці, статті, розвідки Я.Бодака визначаються високим науковим рівнем і є унікальними в своєму роді: «Весілля на Лемківщині», «Лемківські народні пісні», «70 лемківських весільних обрядових пісень», «Типи лемківських ладкань Горличчини», «Русини-лемки – нащадки білих хорватів (етномузикологічне підтвердження гіпотези)», «Авторські пісні Анни Драган» та інші.

Наприкінці свого життя Ярослав Бодак у біографічний повісті «За чужими кордонами» розповість про усі жахіття суспільно-політичних катаклізмів тоталітарного режиму, який випав на долю не тільки лемківського народу. Повість побудована на реальних фактах з елементами художнього допису.

Остання монументальна праця, «лебедина» його пісня – «Історія західноєвропейської музики від найдавніших часів до ХVII століття» стала першою спробою створення українськомовного навчального видання з історії зарубіжної музики. У цій праці автор розкриває питання становлення й розвитку духовної та світської професійної музики, знайомить з провідними напрямками та стилями, етапами розвитку, закономірностями музично-історичного процесу від найдавніших часів до ХVII століття.

Усі, хто знав Ярослава Антоновича, запам’ятають його доброзичливим і неймовірно скромним, але дуже талановитим митцем, який присвятив своє життя служінню музиці, народу, Україні. Фестиваль «Лемківське музичне літо», започаткований в його рідному місті Вапенне, носить ім’я Ярослава Бодака.

Лариса Соловей,

викладач Дрогобицького музичного

фахового коледжу імені В.Барвінського