Закоханий у давню музику

Інтелігентний, стриманий, доброзичливий і дотепний, шанований і успішний, здавалося б, справжній улюбленець долі… Однак, майже 5 років тому всю культурну громадськість приголомшила страшенна звістка – уві сні несподівано помер Роман Стельмащук.

Можна з впевненістю стверджувати, що він був по-справжньому яскравою особистістю, адже проявив себе у різних іпостасях – як талановитий музикознавець, педагог, композитор, член Національної спілки композиторів України,засновник і мистецький керівник Фестивалю Давньої Музики у Львові, а також керівник ансамблю давнього співу «A cappella Leopolis».

Вже з раннього дитинства Роман зростав в атмосфері національної культури та високих духовних цінностей. Він народився в родині відомого фольклориста, хорового диригента і композитора Степана Стельмащука, який протягом близько 40 років керував широковідомою хоровою капелою «Бескид». Варто зазначити, що перші кроки Романа в царині культури були пов’язані саме з Дрогобичем. Спершу він навчався в Дрогобицькій музичній школі, а згодом у Дрогобицькому музичному училищі (сьогодні коледж ім. В.Барвінського). Його викладачами були: Ярослав Бодак, Віра Пилип’юк, Володимир Грабовський, Микола Ластовецький.

Заняття музикою давалось легко, тому він продовжив своє навчання у Львівській консерваторії, де закінчив одразу два факультети – історико-теоретичний (1992 р., клас доц. Даґмари Дувірак) та композиторський (1993 р., клас проф. Мирослава Скорика). Але й на цьому Роман не зупинився. Як музикознавець закінчив аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України в Києві. У 2003 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Модерністичні тенденції у творчості українських композиторів Львова 20-х — 30-х рр. ХХ ст.: естетичні та стильові ознаки в контексті епохи» (науковий керівник — проф. Богдана Фільц). Від 1997 р. до останніх днів працював на кафедрі історії музики Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка.

Найбільш плідною ділянкою творчості митця була активна участь в організації музичних фестивалів та інших мистецьких акцій. Зокрема, у 2003 р. Роман Стельмащук заснував і очолив щорічний Фестиваль Давньої Музики у Львові – єдиний в Україні фестиваль, де виконується музика різних європейських країн від середньовіччя до класики: вокальна, інструментальна, церковна, світська, оперна, ораторіальна. А також він створив ансамбль давнього співу «A cappella Leopolis», з яким брав участь у багатьох фестивалях давньої музики в Польщі, Німеччині, виступав у спільних концертних програмах з виконавцями і диригентами з Чехії, Польщі, Швейцарії, України. Львівський колектив виконує середньовічні григоріанські хорали, церковні пісні, твори Монтеверді, Генделя, Моцарта, церковну музику польських композиторів XVI-XIX століть, музику українського бароко.

Продовжуючи пропагувати давню музику, Роман Стельмащук випустив компакт-диски з унікальними творами музики галицької – «Сіде Адам прямо рая / українські 12-голосні партесні концерти поч. XVIII ст.», «Сначала десь поутру рано / Пісенні замальовки з української старовини», «Музика давнього Львова», «Музика з часів Речі Посполитої», «Музика габсбурзького Львова» та ін. Однією з останніх робіт стало відродження наймасштабнішого циклу серед літургійних композицій Миколи Дилецького, який був відтворений з нововіднайдених нотних рукописів Літургія «Реквіяльна» та Вечірня. Виконання цих творів записано на компакт-диск «Реквіяльна Літургія та інші твори Миколи Дилецького».

Не забував Роман Стельмащук і своєї малої Батьківщини: він брав участь у фестивалях сучасної музики «Струни душі нашої» у Дрогобичі, ініціатором, засновником і директором якого є Володимир Грабовський – викладач Р.Стельмащука.

Ще однією стороною зацікавлень Романа були композиція та аранжування. Він інструментував оперу-дійство «На русалчин Великдень» на музику однойменної опери Миколи Леонтовича в редакції Мирослава Скорика і здійснив її постановку. А також оркестрував солоспіви Станіслава Людкевича та Василя Барвінського.

І нарешті він є автором понад 20 музикознавчих статей, присвячених як давній українській музиці (зокрема партесним концертам), так і українському музичному модернізму (зокрема таким композиторам, як Стефанія Туркевич і Микола Колесса).

Ми бачимо, наскільки багатогранною особистістю постає Роман Стельмащук. Важко передбачити, наскільки багато ще вдалось би здійснити митцю для музичної культури України, зокрема Львівщини. Але, без сумніву, його плідна праця матиме продовження і розвиток ще багато років.

Тетяна Павлів,

викладач Дрогобицького музичного коледжу ім. В. Барвінського