День української писемності та мови
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлено воно було 9 листопада 1997 р. Указом Президента №1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
8 листопада в кабінеті української мови та літератури Дрогобицького музичного коледжу ім. В.Барвінського до Дня української писемності та мови відбувся виховний захід «Мова – духовне багатство народу», який підготувала і провела викладач української мови та літератури Урбан І.М. разом зі студентами I курсу відді7 «Оркестрові струнні інструменти».
Ведучі заходу Ткачик Софія та Басик Аліна розповіли присутнім про тернистий шлях становлення і розвитку української мови, української писемності, історію літописання, про діяльність Нестора-літописця, І.Котляревського, Т.Шевченка . Студенти Спільник Каріна, Піряник Ілона, Городицький Олександр донесли інформацію про етапи розвитку письма, графічну систему української мови, скорботний календар мови. Художньою окрасою свята були студенти, які виразно читали поезії: Мисів О. «Молитва», Добрянська І. «Мова», Яциків Я. «Українці мої», Сльозко Є. «Закультурена», Пелех М., Бауер М. «Мова», Грицько Й. «Говоріть». Впродовж уроку демонструвались і лунали відеоролики: «Мова єднання» (Н.Бучинська), «При долині кущ калини» (укр.народна пісня), «Реве та стогне Дніпр широкий»(укр. народна пісня), «Господи, помилуй нас»(Т.Петриненко).
Особлива атмосфера панувала на уроці. Кабінет сяяв не тільки вишиванками та студентськими усмішками, а й яскравими висловами про мову:
«Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя» (Ф.Вольтер);
«Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистити себе» (О.Пахльовська);
«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за присутність мови, за багатство мови…» (М.Рильський);
«Мова росте елементарно, разом з душею народу» (І.Франко);
«Хто не любить своєї рідної мови, солодких святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини” (Й.Г.Гердер).
Студенти коледжу своїми виступами вдало розкривали невичерпні багатства української мови, відзначивши мудрість і старання українських поетів, культурних діячів, які творили, відстоювали українську мову та писемність у найважчі часи.
Захід дав змогу учасникам поглянути на історію свого народу, збагнути роль рідної мови в здобутті та утвердженні української державності; поглибити знання про витоки писемності та розвиток української мови; усвідомити необхідність пропагування рідної мови в суспільстві, підвищення власної мовної культури як обов’язку кожного українця.
Викладач української мови та літератури Урбан І.М. презентацією «Мова – духовне багатство народу» довела студентам, що мова – це серце нації і канва, на якій людина вишиває узори свого буття, це особистість, яка має обличчя, характер, свою культуру, мораль, своє минуле і майбутнє, що це – невичерпна духовна скарбниця, до якої народ безперервно докладає свій досвід, розум і почуття.
Студенти зрозуміли, що знання рідної мови та вміння нею користуватися – це шлях до всебічного розвитку людини.
Пам’ятаймо слова відомого грецького філософа Сократа: «Заговори, щоб я тебе побачив!» Гордімося, що ми – українці, плекаймо всі разом ту мову, що дісталась нам у спадок від наших пращурів!