Великодні ягілки в переспівах Миколи Ластовецького

Святкування приходу весни поширене у різних народів. Напевно, обряди зустрічі весни існували ще у первіснообщинному суспільстві, але особливої ваги вони набрали в епоху бронзи, у період інтенсивного розвитку землеробства.

День воскресіння природи у наших пращурів був святом зустрічі Гайбога і богині Гаї. В цей день у священних гаях понад річками, де стояли зображення кумирів, яким поклонялися наші предки, молодь співала гаївки. Поруч із зображеннями кумирів ставили квіти, рушники та писанки. Традиції Великодніх забав та тексти гаївок передавалися із покоління в покоління. В дохристиянських гаївках відтворювався процес посіву, саджання в землю всякого зела, його росту та збирання врожаю. У християнських традиціях гаївки відображають радість весни та Воскресіння Христового.

На Україні весняні ігри і пісні побутують зараз у двох різновидах: веснянок і гагілок чи ягілок. Ягілки виконуються лише протягом кількох днів на великодні свята в Галичині, на Волині, Поділлі.

Саме свято воскресіння весни з подихом стародавніх, глибоких традицій подарували викладачі та студенти Дрогобицького музичного коледжу імені В. Барвінського 07 травня 2019 року. В вигляді творчої зустрічі з смарагдом нашого закладу – композитором Миколою Ластовецьким, перу якого належить цикл легких фортепіанних переспівів галицьких ягілок, які є першим розділом четвертого зошиту Фортепіанних п’єс для дітей та юнацтва, пройшов звітний концерт студентів фортепіанного відділу по виконавській практиці.

Варто зауважити, що Микола Адамович займає особливе місце в плеяді сучасних українських композиторів. В його творчому доробку прослідковуються різні вектори інтересу композитора – від великих (симфонічних) форм до мініатюр (фортепіанна музика). Окрім того, важливе місце займає галузь музики для дітей. Саме в цих невеликих за діапазоном творах Микола Ластовецький втілює різні за направленістю цілі – і естетичну (виховну) – збагачення дитячої звукової скарбниці як аутентичними фольклорними образами, так і звуковими моделями сучасних композиторських доробок; і навчальну – розвиток виконавських навичок юних музикантів.

В повній мірі таку тенденцію розкриває перший розділ – легкі фортепіанні переспіви галицьких ягілок – четвертого зошита Фортепіанних п’єс для дітей та юнацтва. Всі фортепіанні мініатюри написані на основі фольклорних першоджерел, зафіксованих фольклористами Зеновієм Бервецьким та Олександром Бариляком, а також на основі власних записів. Вибір музичного матеріалу повністю розкриває різножанровість ягілок в їх історичному та ментальному розвитку. Цикл із 37 обробок ягілок побудовано по принципу наростання виконавської складності, проте прослідкувавши їх тематичну спрямованість можна зробити припущення, що твори скомпоновані по принципу драматичного напруження – в другій половині циклу викладені ягілки з того ж тотемно-культового, господарсько-вегетаційного та любовного жанрів більш глибокого містичного та філософського значення, та арочності – деякі ягілки подані в вигляді двох переспівів. Така структура додає цілісності всього циклу та дозволяє розкрити повноцінну картину побутування даного жанру весняного обрядового фольклору в нашому регіоні, а також дає змогу побачити через звукові барви обряди зустрічі весни нашими предками.

Композитор був приємно вражений інтерпретаційними образами, котрі створили студенти Денис Платовський, Марія Ониськів, Андрій Костів, Віталій Гординяк, Наталія Касинець (клас викладача Надії Рудавської), Валентина Перловська, Уляна Гук, Регіна Вакс (клас викладача – Олександри Панкевич), учениця школи педагогічної практики Анастасія Макогон (клас викладача Юлії Гошко) та неперевершений імпровізатор викладач Олена Фатільнікова. Вони продемонстрували велику майстерність, віртуозність та сценічну витримку, адже доволі складно виконувати твори в присутності їх автора.

Організатор заходу – Марина Бучковська вдало підібраними ілюстраціями та цікавими характеристиками давніх ігрових традицій ягілок додала цілісності всього заходу. Оксана Рудавська чітко окресленими спектрами як весняних обрядів, так і композиторського мазка Миколи Ластовецького ввела слухачів в атмосферу цього весняного свята.

В цілому атмосфера цієї творчої зустрічі вражала затишністю, доброзичливістю та теплотою.

Оксана Рудавська,

викладач ДМК імені В. Барвінського